Home Ukraine Україна — українською Мільярд дерев, президентський університет і "Активні парки". Як виконують проекти Зеленського

Мільярд дерев, президентський університет і "Активні парки". Як виконують проекти Зеленського

36
0
SHARE

З цього тексту ви дізнаєтесь, чому мізерний відсоток висадки зеленого мільярду не є зрадою, хто надихнув президента на повсюдне будівництво спортивних парків і що може знадобитись для вступу в президентський університет.
Серед речей, якими хоче запам’ятатись Володимир Зеленський, чільне місце посідають його великі проекти. Точніше не так – ПРОГРАМИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО. Те, що на великих чорно-жовтих банерах виглядає саме так, зазвичай є рядком у держбюджеті, що наповнюється з коштів платників податків, а не з особистого президентського фонду. І в бюджеті на 2022 рік цих рядків стало ще більше. До ” Великого будівництва ” та “Великої реставрації” додались “Велика термомодернізація”, державна авіакомпанія УНА та Президентський університет. Наприкінці 2021 року “Українська правда” вирішила проінспектувати готовність кількох раніше заявлених проектів – “Зеленої країни”, “Активних парків”, згаданого вище “Президентського університету” та “Вовиної тисячі”, яку вже скоро має отримати кожен повністю вакцинований українець. З цього тексту ви дізнаєтесь, чому мізерний відсоток висадки “зеленого мільярду” не є зрадою, хто надихнув президента на повсюдне будівництво спортивних парків і що може знадобитись для вступу в президентський університет. Реальні посадки. “Зелена країна” Суть: висадити мільярд дерев за три роки – з осені 2021 по осінь 2024. Вартість проекту: немає прямого фінансування з держбюджету. Статус: виконано на 6%. Ще на рівні ідеї “Зелена країна” отримала чи не найбільшу порцію критики від українського фейсбуку, всеможливих політологів та екологів. “Звідки гроші на роботу і дерева?”, “мільярд дерев за три роки – це більше 10 дерев за секунду”, “хтось там узагалі має калькулятор?” – приблизно так виглядало її обговорення на початку червня 2021. Насправді ж, у Держлісагентстві, яке опікується 70% лісів Україні та є головним виконавцем цієї програми, пояснюють – цифра в один мільярд цілком реальна. Щороку їхні підприємства висаджують до 200 мільйонів дерев. Президентське “замовлення” просто збільшує їхній річний обсяг роботи на 50-70%. Так у 2022 лісгоспам треба посадити 300 мільйонів дерев, у 2023 – 330, у 2024 – 340. “Це майже на третину більше навантаження: ми маємо знайти площі, фінансові та людські ресурси, щоб це зробити. У незалежній Україні проекту такого масштабу не було, але в післявоєнні роки такі висадки проводили. Так що це посильні цифри”, – пояснює УП голова Держлісагентства Юрій Болоховець. фото: FB Юрій Болоховець Що ж до фінансових ресурсів, то їх справді треба знайти – і зробити це мають самі підприємства, без допомоги “замовника”. Що трохи нагадує вказівки керівництва часів СРСР. Окремого бюджету на “Зелену країну” немає, але план поставлений. Втім тут на руку лісгоспам зіграло два фактори: зменшення відсотку чистого прибутку, який підприємства відраховують у бюджет, і перехід торгівлі деревиною на біржі. Останнє, за словами Болоховця, суттєво підвищило її вартість – зокрема дало 6 додаткових мільярдів гривень прибутку за десять місяців цього року. Додаткові кошти дозволили вирощувати більше посадкового матеріалу для “Зеленої країни”, оновити техніку та підвищити заробітні плати лісівникам. Зарплата в рядового працівника, за словами Болоховця, цьогоріч зросла приблизно з 10 до 16,5 тисяч гривень. Щодо практичного виміру проекту: ліси в межах “Зеленої країни” висаджують здебільшого з сіянців – одно-дворічних рослини, висотою з типову кімнатну рослину. Іноді також використовують саджанці. Сіянці для “Зеленої країни” Фото: фейсбук ексміністра екології Романа Абрамовського Юридично нові ліси вирощують на землях Держлісагентства та територіальних громад. Фізично – здебільшого, на незаліснених територіях (яри, балки, згарища тощо). Степи та луки обіцяють не чіпати. “Сьогодні люди сумніваються не в тому, чи ми посадимо ліс, а в тому, чи ми не засадимо ним все! Бо ліс – це добре, але не скрізь. Наприклад, на Херсонщині нам передавали під заліснення 8 тисяч гектарів, а підійшло лише 3”, – розповідає Болоховець. Утім до статусу “засадити все” Держлісагентству ще дуже далеко. На початок грудня “Зелена країна” висаджена лише на 6% від плану – це 58 мільйонів дерев. Найбільш ударно попрацювала Житомирщина, висадивши 14,2 мільйона сіянців, Волинь – 5 мільйонів, Київщина та Запорізька область – трохи менше 5 мільйонів кожна. На скептичне запитання УП, чи встигне Держлісагентство з такими темпами вкластись у “трирічку”, тут відповідають – цілком. І пояснюють, що дерева висаджують у два сезони – 90% від річного плану весною і 10% восени. Висаджені нині 58 мільйонів – це невеличка осіння висадка, яка навіть перевищила план. А перша масова висадка має пройти навесні 2022. Це буде третя весна Зеленського з претензією на “посадки”. І чи не перша, яка виглядає реалістично. Чому вам варто приєднатися до Клубу УП? Ольга Кириленко, журналістка УП Нам усім хочеться бути частиною якоїсь групи – місця, де можна говорити, слухати, радити та впливати. Якщо вам цікаві люди, історії, процеси навколо (та головне, як вони відбуваються і що буде у підсумку) – Клуб “Української правди” буде вашим найкращим варіантом. І нашим, мабуть, теж. Приєднатись Йога з Кароль і Бабкіним. “Активні парки”. Суть: побудувати 10 тисяч спортивних майданчиків, найняти спортивного координатора для кожної громади, підвищити загальну рухливість українців.

Continue reading...