Home Ukraine Україна — українською «Брудна справа» Ахметова: засекречена аварія на ТЕС олігарха

«Брудна справа» Ахметова: засекречена аварія на ТЕС олігарха

171
0
SHARE

Чому в Ахметова не пустили державну перевірку на місце аварії та що встановила незалежна експертиза рідини, яку зливали прямо у водосховище поруч?
Дивитись коментарі Друк Олігарх Рінат Ахметов продовжує мати великий вплив на українську політику. Безліч досліджень ілюструють, як доступ до влади служить йому інструментом захисту інтересів власної бізнес-імперії. Які, буває, суперечать інтересам українських громадян. Наприклад, теплові електростанції Ріната Ахметова. Їхня діяльність – об’єкт гострої критики з боку дослідників впливу на навколишнє середовище. Адже більшість ТЕС в Україні – це старі, зношені потужності, які забруднюють повітря шкідливими викидами. Лідер у цьому антирейтингу – Бурштинська теплоелектростанція на Івано-Франківщині. Нею, до слова, керував Денис Шмигаль, до того як стати прем’єром. На початку листопада там була зафіксована масштабна аварія. У ДТЕК заявили, що прорвало звичайний колектор з водою і шкоди довкіллю немає, але не пустили із перевіркою Державну екологічну інспекцію. Знімальна група «Схем» у партнерстві з ГО «Центр протидії корупції» (ЦПК) працювала на місці події. Вдалось зняти місце аварії з дрону – на кадрах видно затоплену темною рідиною територію ТЕС площею до 10 гектарів. Фахівці, які переглянули це відео, кажуть, що найбільш вірогідно йдеться про розрив золошлакопроводу з небезпечними речовинами. Інспекцію туди не пустили, але незалежна хімічна експертиза, замовлена ЦПК, виявила у рідині з місця затоплення перевищення допустимої норми токсичного елементу – миш’яку. Журналісти зафіксували, що цю рідину відкачували прямо у водосховище поруч, поєднане з місцевою річкою, яка далі впадає у Дністер. Які наслідки для здоров’я людей це може мати? І коли запрацює реальна система державного контролю та невідворотності покарання? Спільне розслідування «Схем» та «Центру протидії корупції». 1 листопада 2021 року. Шотландія. Глазго. Всесвітній кліматичний форум. Обговорити питання щодо довкілля з’їхалися представники багатьох країн світу. Зокрема, і Максим Тімченко – генеральний директор українського енергетичного холдингу ДТЕК Ріната Ахметова. Рекламує компанію, на яку працює, перед міжнародною спільнотою. У Глазго ДТЕК обіцяє відмовитися від вугілля для виробництва електроенергії до 2040 року. І зосередитися на відновлюваній енергетиці. Але наскільки заявлений зелений курс відповідає нинішнім українським реаліям? У той самий день – 1 листопада – місцеві фіксують аварію на одній із вугільних станцій «ДТЕК Західенерго» в Україні. А саме – на Бурштинській тепловій електростанції, що розташована в Івано-Франківській області. Журналісти дізнались про аварію із цього фото, яке опинилося в розпорядженні редакції. На знімку видно затоплену територію біля станції. Але незрозуміло – що саме сталось і чому? Мовчить у цей день і керівництво ДТЕКу. Вже 2 листопада Бурштинська ТЕС на сторіці у фейсбуці повідомляє: через проблеми з одним із котлів на станції відключають енергоблок. Згодом це повідомлення зникне. 4 листопада Бурштинська ТЕС повідомляє про відключення від мережі ще одного енергоблоку. Теж начебто через проблеми з котлом. Але пізніше і це повідомлення стане недоступним. У той самий день у соцмережі місцева бурштинська група публікує вже відоме журналістам фото. Б’ють на сполох: на станції прорвало золошлакопровід. Так називають мережу труб. По них під тиском небезпечні відходи від згорання вугілля – зола і шлаки – із водою потрапляють у спеціальне місце для зберігання відходів станції – золовідвал. Пізніше у холдингу олігарха це заперечуватимуть і запевнятимуть: прорвало колектор зі звичайною водою. До того ж, не на самій станції, а за нею – на території недіючої пожежної частини. Небезпеки немає. Але що ж насправді тут відбулось? Щоб з’ясувати це,5 листопада знімальна група вирушає на захід України, на місце події. Бурштинська теплова електростанція. Вона розташована біля міста Бурштин Івано-Франківської області. Зараз станцією володіють структури олігарха Ріната Ахметова. Незадовго до того, як стати прем’єром, станцією керував Денис Шмигаль. І зараз до цього підприємства у фахівців, зокрема, міжнародних, іноді виникають дуже серйозні питання. За даними британського аналітичного центру Ember, українські теплоелектростанції є головними забрудниками в Європі. А Бурштинська ТЕС – перша на континенті щодо масштабів викидів двоокису сірки. Речовини, яка сприяє хронічним захворюванням дихальних шляхів. Утім, ця станція для країни дуже важлива. Вона розташована на так званому бурштинському енергетичному острові. Єдина експортує електроенергію до ЄС. За оцінкою експертів, це – монополія ДТЕК на експорт електроенергії за кордон з усієї України. Журналісти піднімають над станцією квадрокоптер і бачать, що затоплена територія сягає приблизно до 10 гектарів. Рідини настільки багато, що вантажівка пливе по ній, як катер. Те, що на фото виглядає як розсипана пачка макарон – схоже на труби золошлакопроводу, по якому проходять відходи від спаленого вугілля. Часткову його схему журналісти знайшли у відкритому доступі. Найбільш брудне і затоплене місце, судячи з уривку цієї схеми, розташоване по лінії цього золошлакопроводу. Після зйомки з висоти знімальна група спробувала потрапити ближче до ТЕС. Але довго побути біля станції не вийшло. До журналістів приїхала охорона і вимагала, відійти від місця затоплення. «Прийшла вказівка начальства, щоб ви пересунулися в сторону шлагбаума, тому що вони хочуть його закрити, і щоб ви залишили дане місце», – сказав чоловік, який представився як «охорона «ДТЕК Західенерго». Після цієї розмови у ДТЕКу вперше публічно реагують на інформацію про аварію. За версією станції, йдеться не про аварію, а підтоплення внаслідок «прориву» «колектора промдощових стоків». Простою мовою, прорвало те, що в народі називають – «лівньовка». Але чи справді це так? Щоб розібратися, журналісти показали ці зйомки над станцією Володимиру Печерському. Він понад 20 років пропрацював на Чорнобильській станції. Пройшов «дорогу» від слюсаря до старшого машиніста турбінного цеху. Не один рік життя віддав ДТЕКу. І добре знає Бурштинську ТЕС. – Ми бачимо частину промислового майданчика Бурштинської станції. Вона затоплена на пів метра, мабуть. Судячи з характеру, кольору, це золошлакові матеріали. І видно автомобіль, що пересувається територією. І судячи з того, що він лишає за собою, там в цей момент сантиметрів 30-40 води з пульпи. Видно, що в момент розливу йшло через під’їзний шлях, йшла вода в став-охолоджувач. Судячи з кількості цієї води, цей розлив при повністю відірваному золошклакопроводі протягом, мабуть, десятка годин. Чорна пляма – дуже схожа на те, що і є зоною пошкодження, – розповідає колишній старший машиніст турбінного цеху атомної станції Володимир Печерський. – Чому ви вважаєте, що це саме прорив золошлакопроводу, а не колектора промстічних вод? – уточнила у нього розслідувачка Аліна Стрижак. – Я не знаю, що таке «колектор промстічних вод». Очисні споруди міські звідси далеко. Каналізація, яка є на станції, це взагалі дуже маленькі витрати. «Лівньовка» – вона сюди взагалі не повинна йти. Тому тут нічого, крім підземних колекторів золошлакопроводу, бути не повинно. За характером самих відходів,99,9 % – це золошлакові матеріали. Також «Центр протидії корупції» показав зйомку з дрону над Бурштинською станцією Джею Крішні. Він – фахівець Європейського екологічного бюро. Це – міжнародна мережа з понад сотні екологічних організацій у понад 30 країнах світу. Крішна спеціалізується на роботі вугільних станцій. Останні десять років працював із Greenpeace. Він одразу зазначив, що «такий локалізований розлив схожий на протікання труби золошлакопроводу». Джей Крішна проаналізував відео аварії, подивився, якими золовідвалами користується Бурштинська станція і з’ясував, як територія станції виглядала раніше. Каже, вона не була чорною. А отже, за його словами, говорити про те, що тут раніше зберігали золошлаки, які потім якимось чином змішалися з водою, не можна. І колектора, який міг би прорвати на таку велику територію, на Бурштинській ТЕС теж, на думку фахівця, з високою вірогідністю, нема. – Ви можете бачити, що тут немає ознак специфічного чорного насипу вугілля. Отже, немає підстав говорити, що це було місцем зберігання вугілля, де воно могло випадково змішуватись із водою та бути схожим на пляму золи, – сказав Джей Крішна. – Чи міг дощ стати причиною того, що така велика кількість води зібралась на цій території, що ми бачимо на зйомках з дрону? Або руйнування системи збору дощової води? – запитала виконавча директорка «Центру протидії корупції» Дар’я Каленюк.

Continue reading...