З цього тексту ви дізнаєтесь, чому мізерний відсоток висадки зеленого мільярду не є зрадою, хто надихнув президента на повсюдне будівництво спортивних парків і що може знадобитись для вступу в президентський університет.
Серед речей, якими хоче запам’ятатись Володимир Зеленський, чільне місце посідають його великі проекти. Точніше не так – ПРОГРАМИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО. Те, що на великих чорно-жовтих банерах виглядає саме так, зазвичай є рядком у держбюджеті, що наповнюється з коштів платників податків, а не з особистого президентського фонду. І в бюджеті на 2022 рік цих рядків стало ще більше. До » Великого будівництва » та « Великої реставрації » додались « Велика термомодернізація », державна авіакомпанія УНА та Президентський університет. Наприкінці 2021 року « Українська правда » вирішила проінспектувати готовність кількох раніше заявлених проектів – « Зеленої країни », « Активних парків », згаданого вище « Президентського університету » та « Вовиної тисячі », яку вже скоро має отримати кожен повністю вакцинований українець. З цього тексту ви дізнаєтесь, чому мізерний відсоток висадки « зеленого мільярду » не є зрадою, хто надихнув президента на повсюдне будівництво спортивних парків і що може знадобитись для вступу в президентський університет. Реальні посадки. « Зелена країна » Суть: висадити мільярд дерев за три роки – з осені 2021 по осінь 2024. Вартість проекту: немає прямого фінансування з держбюджету. Статус: виконано на 6%. Ще на рівні ідеї « Зелена країна » отримала чи не найбільшу порцію критики від українського фейсбуку, всеможливих політологів та екологів. « Звідки гроші на роботу і дерева? », « мільярд дерев за три роки – це більше 10 дерев за секунду », « хтось там узагалі має калькулятор? » – приблизно так виглядало її обговорення на початку червня 2021. Насправді ж, у Держлісагентстві, яке опікується 70% лісів Україні та є головним виконавцем цієї програми, пояснюють – цифра в один мільярд цілком реальна. Щороку їхні підприємства висаджують до 200 мільйонів дерев. Президентське « замовлення » просто збільшує їхній річний обсяг роботи на 50-70%. Так у 2022 лісгоспам треба посадити 300 мільйонів дерев, у 2023 – 330, у 2024 – 340. « Це майже на третину більше навантаження: ми маємо знайти площі, фінансові та людські ресурси, щоб це зробити. У незалежній Україні проекту такого масштабу не було, але в післявоєнні роки такі висадки проводили. Так що це посильні цифри », – пояснює УП голова Держлісагентства Юрій Болоховець. фото: FB Юрій Болоховець Що ж до фінансових ресурсів, то їх справді треба знайти – і зробити це мають самі підприємства, без допомоги « замовника ». Що трохи нагадує вказівки керівництва часів СРСР. Окремого бюджету на « Зелену країну » немає, але план поставлений. Втім тут на руку лісгоспам зіграло два фактори: зменшення відсотку чистого прибутку, який підприємства відраховують у бюджет, і перехід торгівлі деревиною на біржі. Останнє, за словами Болоховця, суттєво підвищило її вартість – зокрема дало 6 додаткових мільярдів гривень прибутку за десять місяців цього року. Додаткові кошти дозволили вирощувати більше посадкового матеріалу для « Зеленої країни », оновити техніку та підвищити заробітні плати лісівникам. Зарплата в рядового працівника, за словами Болоховця, цьогоріч зросла приблизно з 10 до 16,5 тисяч гривень. Щодо практичного виміру проекту: ліси в межах « Зеленої країни » висаджують здебільшого з сіянців – одно-дворічних рослини, висотою з типову кімнатну рослину. Іноді також використовують саджанці. Сіянці для « Зеленої країни » Фото: фейсбук ексміністра екології Романа Абрамовського Юридично нові ліси вирощують на землях Держлісагентства та територіальних громад. Фізично – здебільшого, на незаліснених територіях (яри, балки, згарища тощо). Степи та луки обіцяють не чіпати. « Сьогодні люди сумніваються не в тому, чи ми посадимо ліс, а в тому, чи ми не засадимо ним все! Бо ліс – це добре, але не скрізь. Наприклад, на Херсонщині нам передавали під заліснення 8 тисяч гектарів, а підійшло лише 3 », – розповідає Болоховець. Утім до статусу « засадити все » Держлісагентству ще дуже далеко. На початок грудня « Зелена країна » висаджена лише на 6% від плану – це 58 мільйонів дерев. Найбільш ударно попрацювала Житомирщина, висадивши 14,2 мільйона сіянців, Волинь – 5 мільйонів, Київщина та Запорізька область – трохи менше 5 мільйонів кожна. На скептичне запитання УП, чи встигне Держлісагентство з такими темпами вкластись у « трирічку », тут відповідають – цілком. І пояснюють, що дерева висаджують у два сезони – 90% від річного плану весною і 10% восени. Висаджені нині 58 мільйонів – це невеличка осіння висадка, яка навіть перевищила план. А перша масова висадка має пройти навесні 2022. Це буде третя весна Зеленського з претензією на « посадки ». І чи не перша, яка виглядає реалістично. Чому вам варто приєднатися до Клубу УП? Ольга Кириленко, журналістка УП Нам усім хочеться бути частиною якоїсь групи – місця, де можна говорити, слухати, радити та впливати. Якщо вам цікаві люди, історії, процеси навколо (та головне, як вони відбуваються і що буде у підсумку) – Клуб « Української правди » буде вашим найкращим варіантом. І нашим, мабуть, теж. Приєднатись Йога з Кароль і Бабкіним. « Активні парки ». Суть: побудувати 10 тисяч спортивних майданчиків, найняти спортивного координатора для кожної громади, підвищити загальну рухливість українців.
