Чи готовий Зеленський розстатись із першим номером Слуги народу, звідки конфлікт між Разумковим і Зе!командою та яке останнє випробування для спікера вигадали на Банковій – читайте в матеріалі Української правди.
Осінь 2019 року була піком політичних можливостей президента Володимира Зеленського. Після парламентських виборів новий президент нарешті отримав змогу доукомплектувати своїми людьми ключовий для політики трикутник влади: Офіс президента, Кабмін і Верховну Раду. Андрій Богдан, Олексій Гончарук та Дмитро Разумков стали першою «трійкою», яка іменем Зеленського мала керувати країною. За два роки із тієї трійки керівників на своїй посаді зберігся лише спікер парламенту Разумков. Але й він, останній із «перших», має всі шанси в дуже недалекому майбутньому перейти у статус «колишніх». Голосування за так званий антиолігархічний закон напружило до останньої межі і без того непрості стосунки спікера з Банковою. В команді Зеленського уже відкритим текстом говорять про можливість відставки голови парламенту. Чи готовий Зеленський розстатись із першим номером «Слуги народу», звідки конфлікт між Разумковим і Зе!командою та яке останнє випробування для спікера вигадали на Банковій – читайте в матеріалі «Української правди». У попередніх серіях: коротка історія конфлікту Дмитро Разумков на посаді спікера відрізнявся від колег зі «Слуги народу», та й від нової влади загалом. З першого засідання парламенту він зважав не лише на представників монобільшості, але й на депутатів з малих фракцій. Таке ставлення з боку представника команди Зеленського до «старих» еліт виглядало досить незвичним. Нова влада показово насміхалась над Порошенком, Тимошенко, Медведчуком та рештою. Разумков на цьому тлі вибивався зі строю. Навпаки – голова ВРУ намагався коректно комунікувати з усіма і таким чином завоювати авторитет у залі. Іншими словами, Разумков став для інших фракцій людиною з нової влади, «з якою ще можна поговорити». Натомість спікер досить швидко зайшов у конфлікт з Офісом президента. Формальною причиною було бажання тодішнього голови ОПУ Андрія Богдана прийняти 73 законопроєкти в » турборежимі » – на першому ж засіданні Ради дев’ятого скликання. Разумков сказав, що сам не збирається й іншим не дасть аж так порушувати регламент. Разумков став для інших фракцій людиною з нової влади, «з якою ще можна поговорити» фото: Дмитро Ларін » Діма прийшов до нас і каже: а що скажуть інші фракції? Ми офігіли: «Нафіга ти дивишся на інші фракції, у тебе своїх 250 депутатів!» Він каже: «а що я скажу Тимошенко?» – «Та посилай її на ***! «, – розповідав УП в 2019 році один з поважних тогочасних представників Зе! Команди. Так, власне, і зародився непублічний конфлікт тодішнього голови Офісу зі спікером Ради, який говорив: «Я голова усього парламенту, а не його частини». Неприязнь між Богданом і Разумковим тривала аж до звільнення Андрія Йосиповича з Банкової. Цікаво, що взимку 2020 року, коли в коридорах влади активно обговорювали заміну Богдана на Єрмака, голова ВРУ підтримував такий хід. Мовляв, Єрмак не лізе в його роботу і завжди дуже «конструктивний і привітний». Але із заміною голови ОПУ стосунки голови Ради та Банкової не покращилися. Навпаки – конфлікти перейшли на вищий рівень, його недолюблював вже не лише голова Офісу, але й сам президент. З кінця 2019 року Разумков почав активно демонструвати свою власну позицію, яка не завжди збігалася з позицією партії і особисто президента. Наприклад, він показово не брав участі у 5 запитаннях від Зеленського, утримувався при запровадженні санкцій проти каналів Медведчука, публічно критикував ідеї секретаря РНБО і заочно з ним дискутував про олігархів, або й просто насміхався у медіа з різного роду посіпак Банкової. Всі ці шпильки відчутно дратували Єрмака із Зеленським. Тим паче, коли соціологічні дослідження почали показувати, що в голови ВРУ рівень довіри не набагато гірший, ніж у президента: Разумкову довіряють 32% українців, Зеленському – 33%. Але невдоволення Зеленського має більше «понятійну» природу: коли нова команда заходила у владу, то уклала джентльменську угоду, що ніхто не буде займатись власними політичними проектами і кар’єрами, а всі працюватимуть на команду. » Ми якось так домовилися, що всі працюємо на одного фронтмена і поки в одній команді, то ніхто не будує собі окремої кар’єри. Діма зразу почав займатися собою і працювати на власне майбутнє «, – зізнався свого часу в розмові з УП один із лідерів Зе!команди. Останньою краплею для Банкової у відносинах із головою парламенту стало направлення ним до Венеціанської комісії запиту про надання висновку щодо закону про олігархів.
