Демограф Олександр Гладун: про скорочення допомоги біженцям, ризик неповернення молоді 18–22 та найгірший сценарій чисельності населення України. Чи готує Польща примусове видворення ᐅ новини 1+1 (ТСН.ua).
Українців, які виїхали за кордон, рятуючись від війни, попереджають про наближення часу, коли їм доведеться робити важливий вибір — просити дозвіл на проживання у країні перебування або повертатися додому. У Мережі все частіше повідомляють, що тимчасовий захист для наших громадян можуть припинити, мовляв, Україна та ЄС уже узгоджують такий план. Додатково на демографічну ситуацію тисне нещодавнє рішення про дозвіл на виїзд молодим чоловікам віком 18–22 роки.
Чи варто панікувати і коли насправді воєнним мігрантам з України доведеться робити вибір, хто може першим повернутися додому, які це несе плюси та мінуси для демографії, та чи можливо зупинити відтік молоді — на ці та інші питання ТСН.ua відповів Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України. Продовження директиви ЄС та чутки про її скасування
Українці, які зараз перебувають за кордоном, можуть втратити право на тимчасовий захист. Про це раз по раз заявляють медіа, нібито Україна та ЄС уже узгоджують такий план. Якщо таке станеться, як це може позначитися на демографічній ситуації в Україні?
— Юридично статус тимчасового захисту регламентований директивою ЄС ще 2001 року. Після закінчення Югославських війн у Європейському Союзі була розроблена директива №2001/55. Вона регламентує, як поводитися в ситуаціях, коли відбувається війна, як це сталося через агресію Росії проти України.
До речі, ця директива жодного разу не була активізована з 2001 по 2022 рік, її було введено в дію 4 березня 2022 року по відношенню до громадян України. Відповідно до цього документу, тимчасовий захист надається біженцям на термін до трьох років. Але у випадку російсько-української війни цей захист діє вже чотири роки і продовжений за рекомендацією Ради ЄС до 24 березня 2027 року.
Але поки невідомо, чи буде після цієї дати діяти ця директива, тому країнам ЄС рекомендовано розглянути питання та запропонувати нашим громадянам повернутися додому, або щоб кожна країна розглянула можливість надання дозволу на проживання відповідно до свого законодавства.
Буде це реалізовано чи ні — ми ще не знаємо. Багато що залежатиме від перебігу війни, її інтенсивності. До речі, призупинення бойових дій не впливатиме на актуальність цієї директиви до 2027 року. Тобто вона продовжить дію, незважаючи на призупинення активної фази війни. Принаймні, такою є ситуація на сьогодні.
Повернення мігрантів: плюси для демографії та чинник зайнятості
— А як це вплине на демографію в Україні?
— По-перше, ми зацікавлені в тому, щоб наші громадяни повернулися додому. Тому, якщо таке повернення людей відбудеться, то, відповідно, у багатьох демографічних питаннях ми, швидше за все, отримаємо плюс. Але все залежатиме від того, які саме вікові групи повернуться і чи є у цих людей місце, куди повертатися, чи не зруйновані війною їхні домівки.
По-друге, за кордоном зараз багато українців саме працездатного віку, і багато залежить від того, чи є у громадян перспектива для роботи в Україні. Якщо українці вже почали працювати за кордоном і мають вирішені питання з житлом, то є висока ймовірність, що вони, подаватимуть документи для отримання дозволу на проживання у країнах перебування.
— А який відсоток українців може вирішити залишитись за кордоном?
— Наразі я не можу чітко сказати, які саме складуться пропорції, але те, що частина людей повернеться додому — так. Тим більше, що й зараз уже окремі країни проводять активну політику щодо залучення наших громадян на свій ринок праці або спонукають до переходу на самозабезпечення.
— Будуть висилати примусово?
— Ніхто примусово зі своїх країн наших громадян не висилатиме, але тим не менш, десь вони зменшують розмір допомоги, а десь, як у Чехії, працездатним людям дається термін на працевлаштування, і якщо вони цього не роблять, втрачають право на соціальне житло і будуть змушені за нього платити. Або ж — вертатися додому. І це нормально — йде стимулювання людей до праці та залучення до місцевої економіки.
Наприклад, у Швейцарії вже не розглядають і не надають притулок українцям, які проживають у західних регіонах України. Швейцарці вважають, що там більш-менш безпечно і таким громадянам притулок не надають. Тобто кожна країна вже починає виробляти свою політику відносно українських вимушених мігрантів.
Поляки досить активно залучають українців на свій ринок праці. Є певні відомості, що приблизно десь до 70% українців працездатного віку вже працевлаштовані у Польщі.
