На інавгурації президент просив у Верховної Ради зміни виборчої системи та відкриті виборчі списки. При цьому сам запропонував депутатам прийняти законопроект про скасування мажоритарки та закриті виборчі списки. Що з цього всього вийшло у підсумку – розбирались журналісти 24 каналу. Володимир Зеленський, Новини України, Новини політики, Публікації, Верховна Рада, Парламентські вибори 2019, Розпуск Ради, Статті, Євгенія Мазур – Телеканал новин 24
На інавгурації президент просив у Верховної Ради зміни виборчої системи та відкриті виборчі списки. При цьому сам запропонував депутатам прийняти законопроект про скасування мажоритарки та закриті виборчі списки. Що з цього всього вийшло у підсумку – розбирались журналісти 24 каналу.
Зрештою, депутати так і не внесли законопроект, запропонований президентом Володимиром Зеленським, про скасування мажоритарної системи та зменшення бар’єру для проходження партій у парламент до 3%, до порядко денного. Відповідно, розглянути його також не вдалось.
Це означає, що глава держави та його команда матимуть час на те, аби допрацювати їхню ідею зі змінами виборчого законодавства. Але цілком імовірно, що далі депутати уже не зможуть його розглянути. Чому? Розбирались журналісти 24 каналу.
Тому що він нам це обіцяв під час виборчої кампанії. Зеленський обіцяв змінити виборчу систему і запровадити відкриті партійні списки. Однак для цього чинний склад парламенту у короткі терміни мав би ухвалити відповідний закон. Для чого, власне, і було скликане позачергове засідання Верховної Ради, де мали розглянути зміну виборчого законодавства. Правда, що і як змінять – до останнього людям не показували.
У пояснювальній записці до законопроекту президента, новопризначений глава Адміністрації Президента Андрій Богдан зазначив, що “мажоритарна система відносної більшості, за якою проводяться такі вибори, дає можливість перемагати на виборах кандидатам, які користуються 10 – 20% підтримки виборців, тоді як інші виборці, голосуючи за інших кандидатів, фактично втрачають свої голоси, віддаючи їх за кандидатів, які не були обрані до складу Верховної Ради України”.
Крім того, за його словами “високий виборчий бар’єр, який застосовується за пропорційною складовою чинної виборчої системи і становить 5%, перешкоджає оновленню політичних еліт та появі нових облич у парламенті”. “Лише невелика кількість партій – як правило, тих, які вже представлені в парламенті та мають у своєму розпорядженні значні фінансові та організаційні ресурси – спроможні подолати цей бар’єр”, – вказано у записці.
За змішаною системою: 50% Верховної Ради обирались з мажоритарних округів і ще 50% – за пропорційною системою із закритими партійними списками.
