Поява другого президента України Леоніда Кучми на спільному брифінгу із шостим президентом країни Володимиром Зеленським та повернення Кучми до Мінську може здатися сенсаційною дивиною тільки тим українським обивателям, які досі сприймають обрання Зеленсь
Насправді ми, швидше за все, спостерігаємо процес перезавантаження олігархічної системи управління, як це, між іншим, в українській історії було вже неодноразово. І в це “неодноразово”, до речі, входить і “електоральна революція” Віктора Януковича 2010 року, і обрання Петра Порошенка президентом країни після справжнього Майдану 2014 року.
Леонід Кучма з’явився в Мінську саме після обрання Порошенка з дуже простої причини – влада потребувала, з одного боку, консенсусу олігархів, а з іншого, людей, здатних на рівних говорити з представниками Кремля і з самим Путіним. Леонід Кучма міг здаватися ідеальною кандидатурою за декількома параметрами. По-перше, він не просто колишній «хрещений батько» всієї української олігархії, а й патріарх одного з найбільш впливових її кланів – клану Віктора Пінчука. По-друге, Кучма встановив неформальні відносини з російською політичною та підприємницької елітою ще у 90-і роки, коли велика частина нинішніх учасників політичного процесу ще не знала, що таке управління державою.
