Від призупинення участі Росії в “зерновій угоді” в Туреччині не в захваті. По-перше, Анкара заробляла на перепродажі українського зерна. По-друге, Ердоган вважає своїм особистим досягненням посередницькі послуги між Росією та Україною
Черговий понеділок для українців почався з масованого російського ракетного удару.
Москва випустила по Україні 50 ракет, 44 з яких збила наша ППО. Проте, на жаль, ті, що влучили, завдали значних руйнувань. Пів Києва залишилося без світла й води. Аналогічна ситуація в Харкові, Дніпрі та Запоріжжі. Вперше від початку повномасштабної війни Росія поцілила по Чернівецькій області. Уламки однієї з російських ракет впали навіть у Молдові, звідки напередодні за дивним збігом обставин забрав свою базу угорський лоукостер Wizzair.
Москва продовжує бити по нашій електричній інфраструктурі, щоб занурити Україну в повний блекаут, а з приходом морозів влаштувати “холодомор”. Ці воєнні злочини відбуваються на тлі глобального підвищення Путіним ставок напередодні саміту G20 на Балі 15-16 листопада. В суботу, 29 жовтня, після подій у Севастопольській бухті, коли чи-то через невдалі запуски ракет ППО, чи-то через “осіннє загострення”, як каже секретар РНБО Олексій Данилов, Росія заявила про “теракт” щодо кораблів ЧФ, і призупинила свою участь у “зерновій угоді”.
Цю угоду за посередництва Туреччини й ООН було укладено в липні. Україна отримала змогу експортувати свою с/г продукцію, а Росія зобов’язувалася не атакувати комерційні судна, які проходять спільну інспекцію в Стамбулі. Проте всі три місяці дії цієї угоди Путін особисто її критикував: то українське зерно йому йшло кудись не туди; то українське зерно експортується, а от російські добрива – ні. Тобто, весь цей час Росія шукала привід вийти з “зернової угоди”. І знайшла.
Проте ООН і Туреччина, схоже, не особливо звернули увагу на демарш Москви. В понеділок, 31 жовтня, з портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” до СКЦ (Спільного координаційного центру) в Стамбулі на перевірку вийшли 12 суден з 354,5 тис. тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи. Росія, на щастя, поки не перешкоджала їхньому безпечному проходу.
То що ж відбувається з “зерновою угодою”, чому Путін особисто підставив Ердогана, та чим все може закінчитися, ТСН.ua дізнавався.
Що в Кремлі назвали причиною призупинення участі в “зерновій угоді”?
Буцімто суботню атаку України безпілотниками по кораблях ЧФ РФ у Севастопольській бухті, в якій також звинуватили й Велику Британію. Ушкоджень міг зазнати флагман “Адмірал Макаров” (флагманом він став після того, як українські ВМС потопили крейсер “Москва”). Причому ці дрони, за версією Міноборони РФ, були випущені з комерційного судна, яке йшло з одеського порту по гуманітарному зерновому коридору.
“Що світ почув? Що нібито хтось із зерновоза запускає дрони. Спочатку вони говорили про бойових птахів, потім про бойових комах, тепер бойове зерно, пшениця-вбивця, від якої тонуть російські адмірали. Що можна сказати? Реально хворі люди. Але ці хворі люди знову ставлять світ на межу жорсткої продовольчої кризи”, – заявив Володимир Зеленський.
Якщо Росія розраховувала, що після її демонстративного демаршу з “виходом” (насправді призупиненням, але в російському варіанті це тотожні поняття) із “зернової угоди” світ злякається, вона прорахувалася. Так, всі світові лідери, враховуючи президента США Джо Байдена, закликали Путіна повернутися до “зернової угоди”. Разом із цим всі розуміють, що це шантаж.
По-перше, як ми вже зазначили, від самого початку укладення цієї угоди Путін був незадоволений її умовами.
Ні в Росії, ні в Туреччині, яка була посередником підписання документів у Стамбулі й отримала чимало дивідендів (але про це нижче), не приховували, що вважають її лише першим кроком до ширших перемовин про “мир” в Україні.
