Від 24 лютого 2022 року триває масштабна агресія Росії проти України. Російська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі та півдні України, а також щоденно обстрілює цивільне населення
Від 24 лютого 2022 року триває масштабна агресія Росії проти України. Російська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі та півдні України, а також щоденно обстрілює цивільне населення
Протягом минулої доби відбулося 67 бойових зіткнень, війська РФ продовжують інтенсивні атаки на Новопавлівському напрямку, де за підтримки авіації 26 разів намагалися прорвати українську оборону, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
На цьому напрямку Сили оборони продовжують стримувати противника в районах населених пунктів Новомихайлівка, Георгіївка, Урожайне.
За даними штабу, на Лиманському напрямку українські захисники відбили 13 російських атак біля Білогорівки, Тернів, Ямполівки та північніше Веселого, на Авдіївському напрямку – 9 атак біля Бердичів, Семенівки, Невельського та Первомайсько, на Бахмутському та Оріхівськах – по 7 атак біля Іванівського, Богданівки, Кліщіївки та Старомайорського, Роботиного та північно-західніше Вербового відповідно.
Крім того, на Куп’янському напрямку противник здійснив безуспішну атаку на позиції українських військ біля Іванівки.
На Херсонському напрямку противник не відмовляється від наміру вибити українські підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра – протягом минулої доби здійснив 3 безуспішні атаки на позиції українських військ біля Кринок, додають у Генштабі.
Інформаційний простір рясніє новинами про конфлікти між чоловіками призовного віку і працівниками місцевих територіальних центрів та соцпідтримки (ТЦК та СП).
Командувач Сухопутних військ Олександр Павлюк написав: «Від черг до ТЦК і мемів «як служити – то всі хворі, а як воювати – то всі здорові», ми дійшли до цькування військових з ТЦК та моральної підтримки ухиляння від захисту України.
Сьогодні ТЦК та їх роти охорони в більшості укомплектовані військовослужбовцями, що втратили здоров’я на війні та визнані непридатними до проходження служби в бойових частинах. Як дійшло до того, що до цих людей, які пройшли пекло, стало прийнятним ставитись як до ворогів і називати «людоловами»?
Чому в усіх матеріалах про «неправомірні дії ТЦК» свідомо упускається найголовніший акцент: неправомірною передусім є відмова чоловіків від свого конституційного обовʼязку – захисту України?»
Радіо Свобода спробувало через призму недавніх історій почути думку усіх учасників процесу і розібратися хто саме і в яких ситуаціях здійснює порушення?
Рада директорів Світового банку схвалила рішення про виділення Україні 1,5 млрд доларів у межах Позики на підтримку політики розвитку та відновлення (DPL), повідомив у телеграмі прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Глава уряду зазначив, що з цієї суми 984 млн доларів надійде від Японії, а 516 млн доларів – від Великої Британії.
Відомо, що кошти будуть перераховані вже до кінця березня 2024 року.
Шмигаль подякував Світовому банку, урядам Японії та Великої Британії за підтримку і внесок у збереження макрофінансової стабільності України.
«Спрямуємо ці ресурси на покриття найбільш важливих бюджетних видатків: на соціальні, гуманітарні цілі та на відновлення», – додав очільник Кабміну.
Раніше, у грудні 2023 року, Держбюджет України отримав 1,34 млрд доларів США як шосте додаткове фінансування в рамках проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine).
Заява Олександра Лукашенка щодо підозрюваних нападників на «Крокус Сіті Холл», яка підриває наратив Кремля про причетність Києва, можливо, є заявою на випередження, щоб уникнути запитань про те, чому нападники попрямували до Білорусі в першу чергу. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зауважують, що місце затримання підозрюваних було приблизно за 130 кілометрів від місця, де траса Е101 (їх затримали у лісосмузі вздовж траси Е101) перетинає кордон з Україною, і приблизно за 124 кілометри від білоруського кордону і приблизно за 25 кілометрів від траси А-240, яка веде до Гомеля (Білорусь).
У звіті ISW зазначається, що заява Лукашенка про активізацію білоруського особового складу передбачає сценарій, за яким нападники спочатку рухалися по трасі А-240 в бік Білорусі, але побачили блокпости або інші стримуючі фактори і змінили свій курс на схід через лісові дороги на трасу Е101.
«У Лукашенка дуже мало очевидних стимулів брехати про факти нападу таким чином. Припущення про те, що нападники прямували до Білорусі, ймовірно, щоб знайти там притулок, може мати руйнівні політичні наслідки для Лукашенка і його режиму, оскільки порушить питання про те, чому вони думали, що в Білорусі їм буде безпечніше, і хто, на їхню думку, міг би їх там прийняти. Тому Лукашенко, можливо, хотів запобігти дискусіям про гіпотетичні зв’язки нападників з Білоруссю, заявивши, що білоруські сили відіграли важливу роль у їхньому арешті», – йдеться в звіті.
Хоча заява Лукашенка підриває усталений наратив Кремля, вона зменшує його вразливість до спроб Кремля використати непублічну інформацію про початкові плани втечі ймовірних нападників для тиску на нього в майбутньому, вважають аналітики Інституту вивчення війни.
Лукашенко заявив, що ймовірні нападники «не могли в’їхати до Білорусі», і похвалив високий рівень співпраці між російськими та білоруськими спецслужбами, що призвело до арешту нападників. Припущення Лукашенка про те, що нападники прямували до Білорусі до того, як білоруські та російські спецслужби змусили їх змінити напрямок, повністю суперечить заявам президента Росії Володимира Путіна про заплановану втечу нападників.
Володимир Путін у зверненні до росіян через 19 годин після теракту стверджував, що для чотирьох осіб, нібито затриманих на шляху до України, було підготовлене «вікно» для переходу кордону. Це твердження, яке не має жодних доказів, стало центральним у звинуваченнях Кремля в тому, що Україна причетна до теракту.
Україна заперечує будь-яку причетність до теракту у «Крокусі». Президент України Володимир Зеленський, говорячи про припущення Путіна, назвав російського президента «хворою та цинічною істотою». «Усі в нього терористи, крім нього самого, хоча терором уже два десятиліття живиться саме він», – сказав глава української держави.
Увечері 22 березня кілька осіб у камуфляжній формі в концертному залі стали стріляти з автоматів та підпалили будівлю. Внаслідок атаки загинули 139 людей, 182 зазнали поранень.
Слідчий комітет (СК) Росії порушив кримінальне провадження за статтею про теракт. Російські ЗМІ повідомляли, що після теракту нападникам вдалося втекти на автомобілі.
23 березня Слідчий комітет РФ повідомив, що «спецслужби та правоохоронні органи у Брянській області, неподалік кордону з Україною затримали чотирьох підозрюваних з-поміж осіб, які вчинили теракт у концертній залі «Крокус Сіті Хол». Загалом у справі затримані 11 осіб.
ФСБ заявила, що нібито особи, які брали участь у теракті, «планували перейти російсько-український кордон» та «мали контакти на українській стороні».
Про причетність до нападу на «Крокус Сіті» заявляла міжнародна терористична організація «Ісламська держава».
«Агресія Росії є великою загрозою для демократичних країн Європи» – керівник Служби безпеки Чехії
Агресія Росії «є великою загрозою для демократичних країн Європи включно з Чеською республікою», вважає керівник Служби безпеки Чеcької Міхал Коуделка.
«Те, що роблять російські воїни в Україні чи палестинські терористи в Ізраїлі, могли б вони безжалісно робити і в нас, зазначив Міхал Коуделка після зустрічі з президентом Чехії Петром Павелом, яка відбулась у штаб-квартирі Служби безпеки Чехії. На думку Міхала Коуделки, «нинішня ситуація безпеки в Європі є найгіршою від часів Другої світової війни», – зазначив голова Служби безпеки Чехії.
При цьому, керівник чеської Служби безпеки зауважив, що «було б помилкою вважати конфлікти в Україні чи в Газі за те, що не торкається Чехії».
Він також наголосив, що за сьогоднішніх умов «слід бути готовим протистояти нинішнім загрозам».
Євросоюз нині розглядає правки до проєкту рішення щодо подовження режиму вільної торгівлі з Україною, і може доповнити перелік чутливих продуктів, обсяги яких регулюватимуть, пшеницею. У списку вже є м’ясо птиці, цукор, мед, овес, кукурудза, крупи, мед.
Дискусії щодо цього у коментарі Радіо Свобода підтвердив аграрний міністр України Микола Сольський, який 26 березня особисто взяв участь у засіданні Ради ЄС. Квоти Євросоюз планує визначати, керуючись обсягами постачань, які були у 2022-2023-му роках, однак Польща і Франція пропонують зважати також на довоєнний 2021-й рік.
