«Коли ми говорили про важку ситуацію, яка може виникнути на лінії фронту, ми говорили саме про цей момент»
Наприкінці червня український Генштаб щодня звітує про 9-10 напрямків активних бойових дій та понад 120 атак армії РФ за добу. Це свідчить про те, що «літній наступ» армії Росії, анонсований президентом Володимиром Зеленським та західними розвідками, очевидно, розпочався.
Став вимальовуватися і напрямок основного удару агресора – наразі це Донбас, але все може змінитися, розповів військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода). Ми розпитали його про те, скільки триватиме цей тиск агресора на фронті, які задачі перед своєю армією ставить Генштаб РФ і чого російські війська навчилися на третій рік повномасштабної війни.
– Ми підходимо до піку. Нам говорило наше військово-політичне керівництво ще наприкінці минулого року: на початку цього буде серйозна весняно-літня операція росіян і десь у червні-липні, починаючи з травня, посилюватимуться їхні наступальні дії, бо вони зосередили велику кількість живої сили та техніки. І це якраз і є те, що нам було відомо, про що нас попереджали, і те, що ми зараз і спостерігаємо.
– Як довго триватиме цей етап, цей пік? І потім буде плато, спад?
– Плато навряд чи. Я думаю, ну, не я думаю – аналітики з Інституту вивчення війни, наші партнери з різних розвідок, американської, британської, – що це може тривати до серпня. Далі сили у росіян, щоб робити такі інтенсивні штурмові дії, закінчаться.
– Якщо подивитися на карту бойових дій, чи зрозумілі вже зараз конкретні цілі російської армії? І в якому порядку вони мають намір захоплювати нові території? Якщо це пік атак, то, ймовірно, Росія збере кулак і битиме в одне місце.
– В одному місці точно цього робити не можна, бо навіть коли ми готували наші контрнаступальні дії рік тому, нас [західні партнери] попереджали, нагадували про те, що наступати в одному місці недоцільно, – тоді ворог може там зосередитись в обороні. Наступальні дії мають бути мінімум у двох місцях, краще у трьох-чотирьох і більше.
В принципі, росіяни за такими бойовими статутами і діють – на кілька напрямків. Головними ми називаємо Торецький напрямок, Покровський та Часовоярський. Великою мірою, це один напрямок – на Костянтинівку. Вони хочуть вийти на наш залізничний вузол, щоб захопити принаймні частину залізниці.
Залізниця під час війни активно використовується: це рокадна дорога (залізничні, шосейні або ґрунтові дороги в прифронтовій смузі, розташовані паралельно до лінії фронту – ред.), це логістичні маршрути. І всі ми розуміємо, що залізницею можна перевезти швидше і більше чогось, ніж, наприклад, автомобільним транспортом. Це один із напрямків (на Костянтинівку – ред.) буде – і є вже – найбільш гарячим.
Вони (війська РФ – ред.) концентруються і на нашому північному кордоні, це можна назвати Північним фронтом – це Сумський та Харківський напрямки. На Харківський напрямок вони додали мінімум ще 10 тисяч військовослужбовців, провели тактичну ротацію, поновили свої війська, які там втратили, щоб був хоча б на 90-95% укомплектований підрозділ згідно зі штатним розкладом. І туди вони вже підтягнули щонайменше 450 одиниць важкої техніки, переважно танки.
Це за кількістю оцінюється, як танкова армія. У них є Друга танкова армія, там 500 танків, і вони вважають, що це дуже потужне таке угруповання, і воно може активно використовуватись у наступальних діях. Тому на Харківщині бойові дії обов’язково будуть, вони не перестали хотіти підійти впритул до Харкова. Ті сили та засоби, які там – 18-та дивізія, 128-ма бригада, Африканський корпус, – 30-40 до 50 тисяч військовослужбовців ЗС РФ навіть з танковою армією не здатні оточити чи захопити місто Харків.
Але підійти впритул на 5-10 кілометрів для прицільних пострілів із ствольної артилерії – у них таке бажання є.
