Автори цих книжок переконані, що будь-яку проблему має бути розв’язано, щойно у вашій голові з’явиться сама думка про неї. Мовляв, тільки коли виженете невизначеність зі свого.
Автори цих книжок переконані, що будь-яку проблему має бути розв’язано, щойно у вашій голові з’явиться сама думка про неї. Мовляв, тільки коли виженете невизначеність зі свого життя – разом із ворогами своєї держави – ви почуватиметеся краще. Чи так це насправді, і чи всі важливі місії будуть при цьому виконані, можна дізнатися, лише прочитавши ці важливі для нашого сьогодення книжкиКартер Малкасян. Американська війна в Афганістані. – К.: Наш Формат, 2024
Свого часу, коли СРСР воював в Афганістані, батькам не казали, де саме служать їхні сини – листи з війська приходили з Казахстану, а про те, що хлопець виконував “інтернаціональний обов’язок” деінде, дізнавалися вже по тому, як він вертався додому. Схема радянського буття була стандартна, і так само ця книжка встановлює стандарт для всіх майбутніх робіт, що досліджуватимуть невдалу військову авантюру США в Афганістані. Триваючи з 2001 по 2021 рік, ця війна стала найдовшим збройним конфліктом в історії США. Загалом у своїй книжці “Американська війна в Афганістані” Картер Малкасян – історик і завідувач кафедри оборонного аналізу Військово-морської післядипломної школи – спираючись на власний досвід, глибокі знання і багатий масив першоджерел, проходить через кілька етапів війни: вторгнення 2001 року; відродження талібів у 2006 році; “велике поповнення” епохи Обами; перезавантаження стратегії після 2011 року, наслідки ліквідації лідера “Аль-Каїди” Усами бен Ладена та вплив на війну “Ісламської Держави”; трагічна кульмінація поразки США після виходу з Афганістану у 2021 році та швидкого повернення “Талібану” до влади в країні. Таким чином, перед нами захоплива розповідь про мілітарне протистояння культур і світоглядів буде цікава для всіх, хто вивчає військову справу, ісламський світ Близького Сходу і Південної Азії, основи геополітики Сполучених Штатів та інших провідних гравців на мапі світу. “Операція “Нескорена свобода” (офіційна назва, яку уряд США використовував для війни) розпочалася 7 жовтня 2001 року з авіаударів бомбами і крилатими ракетами, – згадує автор. – Перші нальоти швидко знищили аеродроми талібів, радари, зенітну зброю та системи зв’язку. Тоді літаки повернулися, щоб ударити по штабах, міністерствах, базах та інших військових об’єктах. Постраждав і будинок мулли Омара. США застосували набір високоточної зброї, яка визначала американський спосіб ведення війни від 1991 року. Керовані бомби і крилаті ракети “Томагавк” здатні влучати в цілі розміром з вікно. Бомби з лазерним наведенням, керовані лазерним вказівником з літака чи від наземних військ, переважали у В’єтнамі. Нові GPS-системи супутникового наведення можуть спрямувати бомбу в будь-яку задану координатами точку з точністю до квадратного метра. Пілот може скинути смертоносне знаряддя й забути про нього, упевнений, що воно досягне цілі”.
Блейн Гарден. Втеча з Табору 14. – К.: Бородатий Тамарин, 2024
Ця захоплива історія – міжнародний бестселер, перекладений 27 мовами – незайве нагадування всьому світові про те, що у Північній Кореї у таборах для політичних в’язнів утримують від 150 до 200 тисяч осіб. Ці табори проіснували вдвічі довше, ніж радянські ГУЛАГи, й за весь час лише жменьці людей вдалося звідти втекти. Герой цієї книжки Шін Тон-Хьок – один із них. Він народився в Кечхоні, трудовому таборі для політичних в’язнів і їхніх нащадків, відомому також як Табір 14, і нічого не знав про цивілізоване життя. Табірні охоронці виховували з нього стукача, він сприймав рідну матір як суперницю в боротьбі за їжу, він став свідком страти своєї родини – і вважав усе це нормою аж поки не втік. Спершу з табору, а тоді – з Північної Кореї. Тож у своїй книжці “Втеча з Табору 14” Блейн Гарден – відомий американський журналіст – переповідає історію Шінового життя.
