Ексклюзивне інтерв’ю т.в.о. міністра у справах ветеранів Олександра Порхуна агентству “Інтерфакс-Україна”
Ексклюзивне інтерв’ю т.в.о. міністра у справах ветеранів Олександра Порхуна агентству “Інтерфакс-Україна”
Текст: Єгор Шуміхін
Наразі ви виконуєте обов’язки міністра. Чи пропонували вам повноцінно очолити міністерство?
Були різні дискусії. Але я концентруюся на роботі тут і зараз. І, в принципі, робота міністерства розпочалася з нової сторінки. Є оновлена команда, у якої завдання сформувати нову ветеранську політику і забезпечити її якісну реалізацію. Чи я виконуючий обов’язки міністра чи міністр – це не мені ухвалювати рішення. Але що вже точно я можу сказати: наша країна – вже країна ветеранів і ветеранок: понад 1 млн ветеранів, ще близько 3,5 млн – це члени їх сімей та члени родин загиблих. Після перемоги ці цифри можуть зрости у понад двічі. І кожна з цих категорій має свої проблеми, потреби та можливості. Тому задача міністерства максимально вирішити ці проблеми та надати можливості для якісного та комфортного переходу з військової служби до цивільного життя.
Неодноразово велися обговорення, щодо реорганізації Мінветеранів з перерозпреділенням його функцій, скажімо, між Міноборони і Мінсоцполітики. Яка ваша думка з цього приводу?
Питання про розформування Міністерства у справах ветеранів піднімається не перший раз. Але міністерство працює для ветеранів, ветеранок та членів родин загиблих захисників і захисниць України, і набуває спроможності. Я вважаю, що Міністерство у справах ветеранів має бути в нашій країні, тому що кількість ветеранів війни збільшується. Зокрема, зростає і кількість тих, хто отримав поранення і демобілізуюється через це з військової служби. Тому даний орган центральної виконавчої влади повинен бути, бо безпосередньо тут відбувається формування ветеранської політики.
Чи є необхідність в масштабуванні міністерства?
Якщо правильно розподілити сили та засоби на формування і реалізацію ветеранської політики, то, я думаю, штат не потрібно збільшувати, а треба налагодити більш ефективні процеси комунікації, інформування, спілкування з різними органами виконавчої влади. Має бути синергія всіх гілок влади, починаючи від законодавчої, центральної виконавчої і безпосередньо органів місцевого самоврядування та територіальних громад. Ми розуміємо, що ветерани йдуть на війну з громад і повертаються в громади, тому міністерство розпочало свою роботу не зверху, а ми спустилися вниз. Ми працюємо з громадами, спілкуємося з ветеранами, аналізуємо актуальні потреби, і на основі цього проводимо комунікацію з різними органами центральної влади.
В бюджетній декларації на 2025-2027 роки зафіксовано суттєве скорочення фінансування ветеранської політики з 13,5 млрд грн в 2024 році до 5,7 млрд грн в 2025-му. Чому так відбувається, зважаючи на постійно зростаючі потреби в даній сфері?
Бюджетна декларація – це граничні показники тих видатків, які закладаються на плановий та наступні два роки, але тут не враховані капітальні видатки, крім видатків на сектор безпеки та оборони. У цю дискусію всі міністерства входять вже під час формування проекту державного бюджету на 2025 рік. Тому ми постійно працюємо з Міністерством фінансів.
Процес підготовки майбутнього держбюджету якраз зараз відбувається, що буде з фінансуванням міністерства в 2025-му році? На скільки мільярдів ви подали бюджетний запит?
До того, що вказано в Бюджетній декларації, нам додатково потрібно 8,5 млрд грн. Тобто виходить трохи більше, ніж в поточному році. В Бюджетній декларації не закладені видатки лише на трьох напрямах. Перший – це забезпечення житлових програм. Другий – видатки на будівництво Національного військового меморіального кладовища. Третій – розвиток цифрових продуктів.
По першому напряму вже продовж трьох років Міністерство фінансів виділяє від 5,5 до 5,7 млрд грн. Тобто ця дискусія, повторюся, відбудеться під час формування проекту бюджету. Щодо будівництва Національного військового меморіального кладовища, то ми зможемо спрогнозувати обсяг бюджетних коштів на 2025 рік в процесі реалізації будівництва першої черги. А що стосується фінансування електронних сервісів, то тут ситуація гнучка. Діалог з Мінфіном є.
На якому етапі знаходиться проект закону “Про основні засади ветеранської політики в Україні”?
Наразі працює робоча група при Мінветеранів, до якої залучаються всі дотичні органи центральної виконавчої влади, а також громадський сектор. На сьогодні фіналізуємо проект, погоджуємо з органами центральної влади і потім переходимо на дискусію в Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради для подальшого обговорення і ухвалення.
Коли на вашу думку він може бути прийнятий?
Ми розраховуємо в цьому році це питання закрити, щоб закон запрацював з 2025 року.
Ви говорили, що цим документом планується розділити законодавче регулювання системи існуючих пільг та гарантій соціального захисту для ветеранів радянського періоду та створити систему доступних послуг та переваг для сучасних ветеранів. Як саме це виглядатиме?
Чинне законодавство написано у 1993 році. Я його називаю “відлунням радянського союзу”. Чому так? Коли писався і ухвалювався даний законопроект, загальний середній вік ветерана війни, учасника бойових дій складав умовно 65 років. З 2014 року і наразі середній вік ветеранів складає 35-45 років. І ми розуміємо, що ті сталі пільги, що прописані в чинному законодавстві, вже є недієвими. А нова ветеранська політика має гарантувати і базуватися на реальних потребах ветеранів війни.
Нам треба зрозуміти, що для ветеранів Другої світової війни інструменти розвитку уже не потрібні. Їм потрібний певний пакет пільг, який буде їх підтримувати. Для ветеранів, які боронять державу з 2014 року, потрібно інше. Ми переконані, що їх не потрібно садити на “соціальну голку”, їм потрібно давати інструменти розвитку. Дані законопроекти будуть просто відрізнятися пакетами, що будуть спрямовані на різні категорії.
Які з ветеранських пільг ви вважаєте виправданими з точки зору їх ефективності, а від яких можна було б відмовитися, чи осучаснити?
Система пільг та державних гарантій має бути сучасною. Якщо ми знову будемо саджати ветеранів і ветеранок на соціальне пожиттєве утримання, то ми втратимо можливості для розвитку. До прикладу, ми спілкувалися з колишніми керівниками Хорватії, які відповідали за ветеранську політику. Вони всі говорять, щоб ми не робили їх помилку. Вони надали ветеранам довічні пенсії, але з часом зрозуміли, що для вікових категорій 50+ ця довічна пенсія підходить, а хлопці, які в 19 років отримали таку пенсійну гарантію, перестали розвиватися. І ми не хочемо повторити такий сценарій в нашій країні! Тому ми робимо акцент на інструментах, стимулах, можливостях розвитку.
Якщо взяти пільги, які ми маємо сьогодні, з тих, що більш дієві і чим ветерани користуються, то серед них є пільги на житлово-комунальні послуги. Але необхідно переглядати підходи, тому що ветерани з великих міст можуть отримати більше пільг, де більш розвинута інфраструктура, а в маленьких селах майже нічого не отримуватимуть. Друге, що працює для селищ, але для великих міст не актуально, це – отримування твердого палива на зимовий період. Третє – це пільгове перевезення місцевим і позаміським транспортом. Четверте – безоплатна освіта. Ми наполягаємо на тому, щоб вона залишалася в новій ветеранській політиці, тому що це інструмент розвитку для ветеранів. Ще є виплата щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності України. Багато ветеранів, з ким ми спілкуємося, кажуть, що їм не потрібні ці разові виплати, краще дані кошти спрямувати на розвиток житлових програм для ветеранів чи забезпечення дороговартісних медичних послуг. Все це дискусійні питання, які потрібно обговорювати безпосередньо з ветеранською спільнотою і далі приймати урядові рішення.
Чи не буде виходом монетизація деяких пільг?
У новому проекті закону, який ми напрацьовуємо, розглядаємо по-перше, адресність, по-друге, монетизацію. Але кожну монетизацію треба прораховувати, тому що коефіцієнти прожиткового мінімуму або коефіцієнти на різні послуги і пільги в кожному місті різні. І що не менш важливо «маркування» коштів.
Ви уже анонсували, що проект “Помічник ветерана” трансформувався на “Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб”. Коли він повноцінно запрацює?
Вже ухвалена постанова Кабінету міністрів України про порядок використання субвенції на реалізацію фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Також є урядове рішення, що дає можливість нам використовувати бюджетні кошти на професійну адаптацію. Вона включає підвищення кваліфікації, отримання професійно-технічної, вищої освіти або другої.
Наразі у нас залишився основний проект постанови – порядок оплати праці та порядок функціонування самої інституції фахівця із супроводу.
