Втричі збільшив бюджет, вдесятеро підняв пенсії, зробив безробіття мінімальним, а темпи економічного росту – найшвидшими… Що з цього Ющенку насправді вдалось, а що – ні?
У серпні “Українська правда” опублікувала інтерв’ю з третім президентом України Віктором Ющенком. Роки свого правління Ющенко згадує з гордістю. Мовляв, і економіка зростала швидше за всіх у Європі, і мільйони робочих місць створили, і золотовалютні резерви наростили.
Економіка – це м’язи війни, вважає екс-президент та колишній голова НБУ. Але наскільки добре Віктор Ющенко пам’ятає основні макроекономічні показники 2005-2009 років і чи коректно оперує сучасними даними? Виявилось, що не дуже. У своєму великому інтерв’ю Ющенко намагався підкреслити власні досягнення, часто перебільшуючи реальні показники або маніпулюючи даними.
” Якщо ми беремо історію 2005-2009 років, то це роки з найвищими економічними темпами. Ми не опускалися нижче 7% динаміки. Це були найвищі економічні темпи в Європі.”
Неправда
У 2005 році економічне зростання в Україні склало 3%. По 7% на рік Україна зростала лише у 2006 і 2007 роках. У 2008 році внаслідок кризи економічне зростання сповільнилось до 2,3%, а у 2009 році відбувся спад, і економіка України скоротилась майже на 15%. Тож середнє зростання за 2005-2009 становило лише 1,1%. Також у ці роки темпи росту української економіки не випереджали решту європейських країн. Згідно з даними Світового банку, у 2005 році швидше за Україну зростали 19 країн ЄС, у 2006 – 5 країн, у 2007 році за темпами росту нас випереджали 4 країни, у 2008 році – 9 країн. Тоді як падіння економіки України у 2009 році було найбільшим у Європі.
“За 15 років до цього (до 2005 року – ред.) Україна мобілізувала $5,3 млрд іноземних інвестицій”.
Неправда
Офіційні дані щодо прямих іноземних інвестицій починаються з 1994 року. Ми беремо для оцінки чисті прямі інвестиції (ПІІ в Україну мінус ПІІ з України). Отже, з 1994 до 2004 року чисті прямі іноземні інвестиції склали майже $8 млрд. Хоча даних за 1991-1993 рр. немає, ми припускаємо, що ПІІ в Україну у цей час були, отже, реальна цифра більша за $8 млрд. Оскільки Ющенко значно применшив обсяг інвестицій в Україну до початку свого президентства ( більше, ніж на 20%) – вердикт неправда.
“А ми за чотири роки (2005-2008 рр. – ред.) мобілізували $32 млрд”.
Правда
За час правління Ющенка, з 2005 до 2008 року (ст. 11 “Платіжного балансу”) Україна мобілізувала $32,4 млрд чистих прямих інвестицій. З них $4,8 млрд (або 15%) – це ціна реприватизованого заводу “Криворіжсталь”. Інші інвестиції в основному припадали на український банківський сектор, на який після “помаранчевої” революції звернули увагу міжнародні банки.
“Ми збільшили бюджет втричі — за чотири роки (2004-2008 рр. – ред.)”.
Маніпуляція
З 2004 до 2008 року доходи Державного бюджету України збільшилися навіть більше ніж утричі: з 70,3 млрд грн у 2004 році до 231,7 млрд грн у 2008 році. Однак, за рахунок зростання цін (а вони за цей період зросли на 75%) реальне зростання бюджету склало 88,4% – тобто трохи менше, ніж вдвічі.
“Мінімальну пенсію (ми – ред.) збільшили в 10 разів… “
Маніпуляція
З 2004 року до 2010-го (на цей рік розмір пенсії ще затверджувався за каденції Ющенка) розмір мінімальної пенсії зріс майже у 8 разів: з 92,4 грн до 734 грн.
Водночас темпи інфляції у 2007-2009 рр. були більшими за темпи приросту мінімальної пенсії. За 4 роки мінімальна пенсія зросла втричі, якщо скорегувати на інфляцію. Тому маніпуляція.
“У країні, яка є парламентською за типом, очевидно, план перемоги вибудовує парламент країни. У його компетенцію входить і військова доктрина, і міжнародна політика, і оборонна, і безпекова, й економічна, соціальна. Ми чотири роки воюємо, у нас немає жодного документу цього високого органу.”
Неправда
Україна не чисто парламентська республіка, а парламентсько-президентська. Стаття 85 Конституції України визначає повноваження Верховної Ради України. Зокрема, п.п. 5 і 6 цієї статті говорять, що до повноважень парламенту належать внутрішня і зовнішня політика, а також розробка програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля.
Права і обов’язки президента України визначені статтею 106 Конституції України. Згідно з п. 3 пунктом цієї статті, саме президент представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України. Отже, зовнішня (міжнародна) політика входить до сфер діяльності як президента, так і парламенту.
П. 17 ст. 106 Конституції регламентує першочерговість та впливовість президентських рішень відносно оборони та безпеки України. Отже, оборонна і безпекова політики відносяться до сфери діяльності президента, а не парламента.
Також, згідно з п.1 ст. 4 Закону України “Про Раду національної безпеки і оборони України”, до компетенцій РНБО належить:
1) визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони;
2) розробка проектів державних програм, доктрин, міжнародних договорів та інших НПА з питань національної безпеки і оборони .
Щодо “плану перемоги”. В Україні існують деякі нормативно-правові акти, які мають концепцію “планів перемоги”:
Отже, Ющенко каже неправду, тому що
1) військова доктрина, оборонна і безпекова політики належать до компетенції президента та РНБО, а не парламенту,
2) міжнародною політикою займається як парламент, так і президент,
3) з названих Ющенком, лише соціальна і економічна політики – сфери діяльності парламенту та уряду, а не президента,
4) т.
