Журналісти, які пишуть про справи Майдану, знають, що прокурорів, які затято і професійно б’ються в судах з недешевими і численними адвокатами «тітушок», «беркутівців», екс-посадовців МВС, можна перерахувати на пальцях. Серед них – прокурор Департаменту спецрозслідувань Олексій Донський. Він веде справу «тітушки» Юрія Крисіна, п’ятьох «беркутівців» і ще ряд інших, де обвинувачувані близькі до того, щоб сісти у в’язницю надовго.
Журналісти, які пишуть про справи Майдану, знають, що прокурорів, які затято і професійно б’ються в судах з недешевими і численними адвокатами «тітушок», «беркутівців», екс-посадовців МВС, можна перерахувати на пальцях. Серед них – прокурор Департаменту спецрозслідувань Олексій Донський. Він веде справу «тітушки» Юрія Крисіна, п’ятьох «беркутівців» і ще ряд інших, де обвинувачувані близькі до того, щоб сісти у в’язницю надовго.
Але у середу, 12 грудня, Донському «подякували» за роботу дисциплінарним стягненням за… коментар нашому виданню.
Історія ця почалася на початку квітня, коли інформпростір вибухнув повідомленням – затримано учасника майдану Івана Бубенчика за підозрою у вбивстві та замаху на вбивство «беркутівців» в останній день протистояння на Майдані. Тоді ця справа перебувала під процесуальним керівництвом Донського. Природно, що я звернувся до нього за поясненнями. Поміж іншим, прокурор пояснив, чому до Бубенчика не може бути застосовано так званий закон про амністію учасників акцій протесту, який парламент ухвалив буквально на другий день після масового вбивства учасників Революції Гідності та втечі Януковича з Києва – 21 лютого 2014 року. «По-перше, про це ще рано говорити. По-друге, там немає статті 115 (ККУ – умисне вбивство), там лише є стаття щодо замаху на правоохоронців, а, по-третє, цей закон є нікчемним, оскільки прописаний так, що суперечить Кримінальному процесуальному кодексу, в якому йдеться про те, що будь-який закон, який не відповідає порядку, прописаному в КПК, не може бути застосований», – сказав тоді Донський.
Через декілька днів після цього коментаря голова Верховної Ради Андрій Парубій з парламентської трибуни обурювався, що, мовляв, як це так – якийсь прокурор закон цілої Верховної Ради нікчемним обізвав, і пообіцяв направити в ГПУ депутатський запит щодо висловлювання Донського.
Запит, до речі, так і не направив. Зате від апарату Верховної Ради до ГПУ надійшла стенограма спікерського обурення. А далі все пішло в кращих традиціях СРСР травлі невгодних: Генеральна інспекція ГПУ (своєрідна внутрішня служба безпеки прокуратури) настрочила скаргу на Донського до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, що, мовляв, його коментар породив негативні настрої у суспільстві, і взагалі, яке він мав право називати закон «нікчемним», коли мав лише тихенько його виконувати.
