Савченко викладає проєкти гербів у соцмережі. Каже, що не очікував такої реакції від підписників
«Мені хочеться зберегти нашу історію в гербах, тому що зараз це все фізично знищується», – так пояснює своє захоплення переселенець із Донеччини Едуард Савченко.
Про те, як Росія змінює герби в окупованих містах, що не так з символікою міст на підконтрольній Україні території і як Едуард планує відбудовувати рідну Костянтинівку, розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
Досліджувати міську символіку Едуарда Савченка підштовхнула геральдична «реформа» на окупованих територіях, яку провадить РФ.
Хімік-технолог за освітою розпочав із населених пунктів рідної Донеччини, а нині досліджує й інші регіони. Він захоплюється геральдикою і вже, до прикладу, розробив версію герба для Луцька – міста, яке стало для нього прихистком. Перші символи чоловік відмальовував з оригіналів. А коли побачив, що в них багато російських мотивів, зайнявся редизайном. Свої роботи Едуард публікує у соцмережах. За рекомендацією підписників – написав листи до місцевих рад і вказав їм на зв’язки з російською геральдичною системою.
Дослідник вважає: якщо Україна взяла курс на декомунізацію, то в ньому має бути не лише перейменування міст, вулиць і повалення радянських пам’ятників, але й врегулювання міської символіки.«Щоб не було асоціації із українським прапором»
З першим вибухом неподалік власного помешкання Едуард Савченко зрозумів, що почалося широкомасштабне вторгнення. Він з Костянтинівки, що на Донеччині. Після закликів місцевої влади про евакуацію він з дружиною та її батьками переїхав на Волинь у квітні 2022-го. Тут подружжя пробуло близько місяця і повернулося додому.
Вдруге до Луцька вони повернулися рік тому через погіршення безпекової ситуації у Костянтинівці.
За фахом Едуард – хімік-технолог, але працює дизайнером – розробляє принти на футболки, наліпки.
Його захоплення – геральдика, яка, каже, поєднує його роботу і краєзнавство.
Досліджувати герби Савченко розпочав з рідного міста та району:
«На гербі Костянтинівки зображений фонтан кришталевий і багато місцевих дивуються: «Що це в нас на гербі фонтан? У нас в місті немає фонтана». Насправді, цей фонтан був виготовлений костянтинівськими скляними майстрами в минулому столітті для виставки в Нью-Йорку, потім його повернули на виставку до Москви. Я знаходив інформацію, що його тягали з виставкової зали до зали, і слід загубився. До Костянтинівки цей фонтан не повернувся, але залишився на нашому гербі».
Едуард каже: герб його міста є в російській геральдичній системі – за формою.
І саме політика РФ на окупованих територіях, підштовхнула його дослідити інші населені пункти.
Едуард аналізував новостворені сайти окупаційних адміністрацій, фото марок, квитків громадського транспорту чи іншу продукцію із зображенням гербів.
«Завдяки» росіянам, які проводять свою геральдичну політику на тимчасово окупованих територіях України, тобто це був такий тригер, поштовх, що якщо вони роблять так, чому я не можу робити інакше. Мені хочеться зберегти нашу історію хоча б в гербах, тому що зараз це все фізично знищується, і єдиний спосіб закарбувати це в нашій пам’яті, це, напевно, все-таки якісь історичні довідки, статті і та сама геральдика», – каже переселенець.
За спостереженнями, ставленики РФ здебільшого змінюють два пункти – форму щита та кольорову гаму. Перший момент він пояснює тим, що в Росії є затверджена геральдична система – чіткі вимоги до гербів, системи корон, чого немає в Україні.
