НАБУ і САП від початку своєї діяльності у 2015 році постійно зазнавали як зовнішнього тиску, так і потерпали від внутрішніх проблем.
Формула утворення в Україні системи сучасних антикорупційних органів була доволі простою: забезпечення Україною незалежної системи органів боротьби з корупцією дорівнювало подальшій допомозі від МВФ та безперешкодному шляху країни до ЄС — починаючи від угоди про асоціацію 2014 року, безвізового режиму 2016 року і завершуючи отриманням Україною статусу кандидатки на вступ до ЄС у березні 2022-го та майбутнім членством у спільноті.Які органи в Україні протидіють корупції?
НАЗК, НАБУ, ДБР, САП, ВАКС — усі ці абревіатури з’явилися в Україні після перемоги Революції гідності 2013-2014 років та початку формування інтегративних відносин з ЄС.
В антикорупційному контексті, по суті, ідеться про систему, яка через Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявляє можливі корупційні дії у лавах чиновників, розслідує факти корупції на загальному рівні через, зокрема, Державне бюро розслідувань (ДБР) та на особливому, високопосадовому рівні через Національне антикорупційне бюро (НАБУ), здійснює нагляд за правомірністю розслідувань, підписання підозр та підтримує обвинувачення у судах через Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) та безпосередньо виносить судові вироки у таких справах (Вищий антикорупційний суд, ВАКС).Важливі чинники незалежності НАБУ і САП
Одним з основних досягнень в утворенні цих органів, зокрема НАБУ і САП, вважалося призначення їх керівництва через сито відкритих конкурсів з комісіями, у яких беруть участь також і представники міжнародних організацій. Це є важливим запобіжником забезпечення прозорості та доброчесності відбору, на відміну від тих процедур, коли керівництво такого роду органів призначається напряму владою.
Також у діяльність як НАБУ, так і САП не могла втручатися генеральна прокуратура, адже закон виключав можливості впливу, втручання чи вказівок щодо справ з боку генерального прокурора. Саме це відрізняло НАБУ і САП від антикорупційних органів, які діяли за процедурами часів президентства Віктора Януковича, коли діяльність правоохоронців, контрольована Адміністрацією президента, ставала «сокирою» для політичних опонентів: справи могли порушуватися, розслідуватися і завершуватися судовим розглядом фактично під одноосібним «керуванням» центру. Тут можна згадати, наприклад, офіційні повноваження генпрокурора Віктора Пшонки чи можливості неофіційного куратора правоохоронців Андрія Портнова.
Важливість незалежної діяльності названих органів підкреслюється і тим, що вимоги до їхньої незалежності прописані як в договорах з Міжнародним валютним фондом, так і в плані Ukraine Facility, за яким ЄС виділяє Україні гроші.Демонтаж незалежності НАБУ і САП
Наприкінці липня 2025 року НАБУ і САП опинилися під особливим ударом влади.
21 липня СБУ, ДБР та Офіс генерального прокурора провели майже 70 обшуків у детективів НАБУ та співробітників САП і заявили, що викрили російську агентурну мережу. Також прозвучали заяви про низку дорожньо-транспортних пригод, учинених раніше співробітниками НАБУ, в яких постраждали люди.
22 липня парламент у турборежимі і з порушенням регламенту ухвалив закон, яким демонтував незалежність НАБУ і САП. Зокрема, було суттєво обмежене їхнє виняткове право розслідувати справи топкорупціонерів — підслідність у таких справах визначатиме генеральний прокурор, який також зможе забирати будь-яке кримінальне провадження на перевірку і віддавати його іншим прокурорам. Крім того, НАБУ забороняється проводити обшуки в терміновому порядку без санкції суду.
Цей закон у той же день підписав президент Володимир Зеленський, що спричинило як протести всередині країни, так і критику міжнародних партнерів.
В українських ЗМІ висловлюються різні припущення щодо причин звуження повноважень НАБУ і САП. Однак, рефреном у більшості публікацій звучала теза, що ідеться про «помсту» за провадження щодо міністра Олексія Чернишова- одного з найближчих людей президента, до якого «дісталося» НАБУ.