Более месяца назад команда президента Дональда Трампа взяла курс на то, чтобы найти вариант выполнить „Минск-2“ и поставить точку в санкционных войнах, считает эксперт-международник Владимир Воля.
РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы
Палата представителей США во вторник, 25 июля, проголосовала за новые санкции против России, Ирана и КНДР. Документ поддержали 419 конгрессменов, против высказались трое.
В частности, законопроектом предлагается запретить президенту США ослаблять санкции или существенно изменять американскую политику в отношении России без одобрения Конгресса.
Также законопроект вводит дополнительные ограничения относительно участия американских граждан и компаний в сотрудничестве с российским энергетическим сектором, в том числе в сфере строительства Россией трубопроводов.
Ранее президент США Дональд Трамп высказывал замечания по поводу этого законопроекта. Поэтому неизвестно, подпишет ли он его сейчас.
Причины и последствия законопроекта о санкциях в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог-международник Владимир Воля .
(текст публикуется на языке оригинала)
У вас є прогноз, коли цей законопроект про санкції розгляне Сенат? І чи підтримає його Дональд Трамп?
– Важко прогнозувати щось однозначно. Але якщо говорити про ситуацію в цілому, то це схожа на такий внутрішньополітичний пінг-понг у внутрішньополітичній боротьбі в США.
І ми бачили, що спочатку Сенат проголосував за цей законопроект, причому його підтримали навіть республіканці, що було вже досі незвично. Потім ми бачили, що місяць цей законопроект був у палаті представників, в комітеті профільному. І тут теж, якщо подивитися на результати голосування, то республіканці дали більше голосів, аніж представники Демократичної партії. Республіканці — понад 200 голосів, а демократи — щось близько 190. Тобто ми бачимо якусь таку цікаву внутрішньополітичну гру.
Я думаю, що Сенат, швидше за все, проголосує, хоча однозначно говорити про те, в якому вигляді буде на голосування винесений законопроект, або в якому вигляді він вийде з Сенату, проголосований, зараз сказати важко. Бо європейські союзники США висловили своє занепокоєння з приводу цього законопроекту. Я знаю, що представники ЄС і окремих європейських країн вели доволі потужну, інтенсивну дипломатичну роботу з США відносно певних положень цього законопроекту.
І от тут інтрига: що змінить чи не змінить взагалі нічого в цьому законопроекті Сенат. Якщо ж Сенат проголосує, то Трамп, швидше за все, підпише. Бо за великим рахунком, вже понад місяць команда Трампа взяла курс на те, щоби знайти варіант виконати “Мінськ-2”, щоби тоді питання санкцій взагалі втратило сенс, санкційні ці війни.
Але якщо говорити про наслідки, якщо залишаться ті суперечливі положення, які викликають тривогу в європейських держав, у ЄС загалом, то можна буде говорити, що завдяки цьому законопроекту ніхто у внутрішній боротьбі в самих США не виграє.
Але США в міжнародній політиці можуть отримати декілька стратегічних поразок. По-перше, це погіршення відносин з європейськими провідними союзниками. По-друге, якщо Росія вирішить якісь контрдії зробити, то цілком можливо, що американські компанії будуть заміщені в спільних проектах, в розробці тієї ж самої Арктики, китайськими інвестиціями і проектами. А це буде стратегічна поразка, більша, аніж охолодженні відносин між США та європейськими їх союзниками.
А у цьому законопроекті основна його частина спрямована на те, аби розширити санкції проти певних країн чи саме на те, аби обмежити можливість впливу Трампа на рішення щодо санкцій?
– От одна з цікавих особливостей цього законопроекту, що туди в купу звалили санкції з приводу різних країн і різних проблем, пов’язаних з цими країнами. Це санкції проти Ірану, КНДР, Росії. Тому там різні види санкцій.
По-перше, проти Росії санкції існують, які пов’язані з північнокорейською ядерною та ракетною програмами, є санкції антиросійські, які запроваджені у зв’язку з підтримкою Ірану, тобто іранською ракетною програмою. Власне, те, що стосується українських пакетів санкцій, то наскільки я зрозумів, що переважно йшлося саме про кримський пакет санкцій. Але він не такий потужний, як той пакет, що запроваджений відносно Донбасу. Тому не виключено, що буде ухвалений цей законопроект, але є велика проблема. Це заборона президенту, тобто обмеження повноважень президента.
Я думаю, що в даному питанні це більше проблема у відносинах між Трампом та його опонентами, аніж санкції проти Росії, Ірану чи ще будь-кого.
Чи варто чекати відповіді від країн, про які йдеться в цьому санкційному законопроекті?
– КНДР навряд чи якось відреагує, окрім того, що вони робили, тобто проводили ракетні пуски, навчання військові. І така доволі войовнича риторика.
Що стосується Ірану, то Іран теж, я не думаю, що щось змінить у своїй політиці і буде робити щось таке, чого він не робив до цього часу, і зараз не робить. Тобто теж політичні заяви різкі на адресу США.
Але треба розуміти, що зараз через те, що будуть запроваджені американські санкції проти європейських компаній, то, так чи інакше, ЄС виштовхується з орбіти американських інтересів. Не зовсім виштовхується, а посувається трохи з орбіти американського впливу і відносин пріоритетних в бік відносин Китаю та взагалі якогось власного особистого зовнішньополітичного існування, так би мовити. І я думаю, що навряд чи на ці санкції відреагують, навряд їх будуть виконувати, будуть рахуватися європейські компанії.
Це загрожує принаймні тим, що якщо будуть вони запроваджені, санкції проти європейських компаній, то це буде рівнозначно торговельній війні між США та провідними країнами Європи, які задіяні в тих же трубопроводних проектах у Балтійському морі. Там вісім проектів енергетичних, інфраструктурних, які критично важливі для Європи, які підпадають під ці санкції.
Я думаю, треба дочекатися рішення, принаймні, Сенату, і тоді вже по тому, як зміниться чи не зміниться законопроект, можна буде прогнозувати, що саме відбудеться у відносинах між США та їхніми європейськими союзниками.
Напомним, что эксперт по международным вопросам Сергей Слободчук заявил в эфире „ГС“, что США и Великобритания являются странами, которые используют политику санкций исключительно в своих интересах.
