„Світ потьмянів, коли тебе не стало. Клянуся, не матиму дітей від інших дружин. Присягаю, що збудую тобі усипальню, рівної якій за красою не буде в усьому світі“, – голосить Шах Джахан, правитель Імперії Великих Моголів, біля покійної дружини Мумтаз-Махал. 17 червня 1631 року померла, …
„Світ потьмянів, коли тебе не стало. Клянуся, не матиму дітей від інших дружин. Присягаю, що збудую тобі усипальню, рівної якій за красою не буде в усьому світі“, – голосить Шах Джахан, правитель Імперії Великих Моголів, біля покійної дружини Мумтаз-Махал.17 червня 1631 року померла, народжуючи 14-ту дитину. На її честь падишах звів мавзолей Тадж-Махал. Його держава займала територію нинішніх Індії, Непалу, Пакистану й Афганістану. Столиця – місто Агра. Правити 36-річний Шах Джахан почав 1628-го. Мав великий гарем, але найбільше кохав на рік молодшу Мумтаз-Махал. Називав її „Лала“ – „крапля рубіна“. На її честь влаштовував свята. Радився про державні справи. Вона щороку народжувала дитину. „Мумтаз-Махал була розумна. Стала першою радницею й довіреною особою. Мала величезну владу, навіть відповідала за імператорську печатку. Від неї залежало вирішення всіх справ у імперії“, – пише у книжці „Могольський трон: Сага про великих імператорів Індії“ історик Авраам Ералі (1934–2015). 1630-го падишах вирушає придушувати повстання у провінції Бурханпур. Мумтаз вагітна, але теж їде. Від важкої дороги в неї починаються передчасні пологи. Народжує доньку й помирає від крововтрати. У ніч її смерті в імператора сивіють волосся й борода, за легендою. У країні оголошують дворічний траур. Тіло везуть в Агру й ховають на березі річки Ямуна. Біля могили 22 тис. майстрів і робітників починають зводити усипальницю.
