У Києві йде боротьба за особняк, де народився Михайло Терещенко – міністр Тимчасового уряду 1917 року. Його онук Мішель, ексмер Глухова, провів екскурсію для УП і показав інші памятні обєкти легендарної династії.
У будинку на бульварі Шевченка,34, відданому чиновниками КМДА в руки сучасних нуворишів, у кінці 19 століття народився Михайло Іванович Терещенко. Про нього його онук Мішель, колишній громадянин Франції та ексмер Глухова, в 21 столітті напише книгу „Перший олігарх“. Серед дитячих вражень, які в 1956-му згадував перед смертю в Монако 70-річний Михайло Іванович: тінистий, квітучий ботсад і шум залізничного вокзалу Києва; стукіт копит і брязкіт ланцюгів солдатів-штрафників, які бредуть під конвоєм на будівництво доріг. Увібравши в себе з молоком матері дух Києва, Михайло Терещенко, онук глухівського магната і мецената Ніколи Артемійовича, почне проводити багато місяців у році на Лазурному березі в Каннах, у сімейній віллі „Mariposa“. Володарем одного з найбільших статків у Російській імперії юний Михайло стане в неповних 16 років, коли в один місяць помруть його могутній дід і хворий батько. Після складання іспитів у Києві спадкоємець промислової імперії продовжить навчання в Лейпцигу, Лондоні і Москві. У 31 рік член Державної Думи Михайло Терещенко стане міністром фінансів, а потім міністром закордонних справ Тимчасового уряду Керенського в Санкт-Петербурзі. Він перетвориться на особистого ворога Леніна, намагаючись довести, що лідер більшовиків – німецький агент. Помучиться за гратами в Петропавлівській фортеці. Дивом втече в Європу, де почне життя з нуля. Спробує забути про колись найбільшу в світі яхту „Iolanda“, що належала йому. І про рідкісний іменний діамант „Tereschenko blue“, який, якщо вірити легенді, допоміг йому вирватися з полону „червоних“. У вигнанні Михайло Терещенко здобуде славу відомого фінансиста, про якого в некролозі The Times лорд Роберт Генрі Бранд, один із директорів компанії Lloyd’s і банка Lazard Frères, напише: „Його смерть стала втратою для фінансових кіл багатьох європейських столиць“. Сьогодні пошарпаний комуністичним і пострадянським свавіллям особняк на бульварі Шевченка,34, де починалося життя Михайла Терещенка, належить компанії ПРАТ „Центрелеватормлинбуд“. Вона пов’язана з Тімуром Міндічем, співвласником студії „Квартал 95“, бізнес-партнером Ігоря Коломойського та другом президента Володимира Зеленського. Столична прокуратура за участю Мішеля Терещенка і його дружини Олени намагається повернути об’єкт киянам. З журналістами УП Мішель зустрівся в день одного з засідань в Господарському суді, де вирішується доля родового маєтку, і провів екскурсію центром столиці, показавши найбільш знакові для його родини місця. „Хто ви такий?“ – Мій дід був трошки багатий, – посміхається Мішель Терещенко, приїхавши на зустріч до маєтка на бульварі Шевченка,34. „Трошки“ коротко означає наступне: цукрові, цегельні заводи, солеварні, величезна мануфактура з виробництва тканин, лісопильні, млини, земельні володіння, прибуткові будинки, резиденції в Україні, Росії, Європі. І величезна колекція предметів мистецтва в Києві. Мішель Терещенко народився у Франції в 1954-му, в Україну переїхав у 48 років всі фото та відео: Ельдар Сарахман 67-річний Терещенко, одягнений у вельветові штани, замшеві кросівки та коротку вітровку, на нащадка першого українського олігарха не надто схожий. Він живе в заміському будинку на 300 „квадратів“ і їздить на Peugeot 3008. – Коли дідусь покинув батьківщину (в 1918 році – УП), він втратив все, крім свого життя. Скарбів у Франції у нас не залишилося, – стверджує Мішель. Серед артефактів, що залишилися: фотографії та документи, кілька ділових печаток і цегли з фамільних заводів Терещенків. Рід Терещенків вплинув на становлення України в другій половині 19 – на початку 20 століття 20 років життя в Києві та Глухові зробили з Мішеля українця – і за паспортом, і за зануренням у навколишню дійсність, повну корупції і свавілля. Француза в ньому видають лише особливості його мови: вона сповнена м’якими приголосними і носовими звуками, наголоси часто прагнуть до останнього складу там, де за правилами української орфоепії це не прийнято. Стоячи біля занедбаної колиски Михайла Івановича Терещенка, його онук згадує, як вперше опинився всередині цієї будівлі. Дім побудували в 1874 році для поміщиці Модзілевської. Через п’ять років його купив Іван Терещенко, батько Михайла Терещенка – Після мого переїзду в Україну я часто ходив сюди, – розповідає Мішель. – Це дуже смішно, тут був ОВІР з симпатичним директором. Ми трошки сто грам пили в його кабінеті. Коли ще я був французом, кожного року приходив у будинок, де народився дід, поновлювати ліцензію для життя в Україні. Тут одна жінка казала: „Хто ви? Що ви хочете? Давайте свій документ!“. Сьогодні потрапити всередину неможливо. Підкреслено усміхнений охоронець, відкривши замок на ланцюгу, виходить з воріт. Він впізнає Мішеля і без документа. – Можна зайти? – ввічливо питає його нащадок олігархів. Двері родового маєтку для нащадка династії Мішеля Терещенка зачинені – Извините, зданию 150 лет, – не впускає страж. – Его разгрузили владельцы, чтобы, не дай бог, аварийная ситуация. Мы смотрим, чтобы не было ни пожара, ни потопов – ничё. – А хто власник? – Извините, я тут в плане безопасности, чтобы все было в сохранности. А все эти интимные вопросы… Вітер змін „Пам’ятка архітектури“. Для будинку на бульварі Шевченка,34, шаблонна охоронна табличка на фасаді виявилась слабким оберегом. Цей особняк Терещенка, як і безліч інших історичних будівель Києва, віддали в приватні руки. Поповнили список порожніх об’єктів, що ідеально вписуються в бізнес-плани забудовників. Особняк Терещенка в аварійному стані. Але його ще можна врятувати Розповідаючи про судові перипетії навколо родового гнізда легендарного діда, Мішель Терещенко іронізує. – Були „друзі Ющенка“, а зараз мені треба вести вже боротьбу проти друзів Зеленського, – посміхається він. – На жаль, ми знаємо, що сьогодні власник будинку – бізнес-партнер Коломойського Тімур Міндіч (за даними системи Youcontrol, Міндіч – один з бенефіціарів ПРАТ „Центрелеватормлинбуд“, якому належить особняк – УП). За словами Мішеля і його дружини Олени, в інвестиційних планах власників – глобальна реконструкція пам’ятки архітектури, яка збільшить його площі в кілька разів, змінивши його до невпізнання. – Ми наполягаємо, щоб відбулася реставрація із повним збереженням будівлі в її автентичному вигляді, – каже подружжя. Мішель Терещенко обіцяє написати гумористичну книгу про свої пригоди в Україні – Чи буде реакція міністра культури? – запитує сам себе Терещенко.
