Сьогодні в Україні відзначають День гідності та свободи – на честь двох українських революцій: Помаранчевої та Революції гідності. Із ранку кияни та гості міста приходили до Алеї Героїв Небесної сотні поруч з майданом Незалежності. Біля портретів загиблих майданівців залишали квіти …
Сьогодні в Україні відзначають День гідності та свободи – на честь двох українських революцій: Помаранчевої та Революції гідності. Із ранку кияни та гості міста приходили до Алеї Героїв Небесної сотні поруч з майданом Незалежності. Біля портретів загиблих майданівців залишали квіти та запалені лампади. Вшанував пам’ять полеглих глава держави Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, спікер Руслан Стефанчук, глава Офісу президента Андрій Єрмак. Наймасовіша акція відбулася у центрі Києва ввечері – українці взяли участь у пам’ятній ході та панахиді за загиблими героями Небесної сотні. Кореспонденти Gazeta.ua поспілкувалися із присутніми та розпитали у людей – що означає для них Революція гідності та якою вони бачать Україну за 5-10 років. О 17:00 навколо тріумфальної колони в центрі Києва, зібралися тисячі людей. Частина кутаються в українські прапори, дехто тримає стяги у руках. Усюди чути українську мову. Присутні обіймаються та вітають одне одного зі святом. Потім невеликими групами неспішно йдуть до портретів героїв Небесної сотні, кладуть квіти та повертаються до колони – чекають на початок пам’ятної ходи та панахиди за полеглими майданівцями. Серед присутніх чимало представників кримськотатарського народу. – Я нещодавно записав відео на YouTube про те, що багато українців, навіть патріотичних – не розуміють масштабів Революції гідності, – каже блогер та журналіст Айдер Муждабаєв. – На мою думку – це найголовніша подія XXI століття. Принаймні в Європі. Це єдиний унікальний випадок, коли війна за незалежність колишньої колонії від імперії – почалася не у той час, коли імперія майже зруйнована, як СРСР. А тоді, коли вона має час, гроші, фашистську ідеологію, наміри убивати і відбирати. За логікою, Майдану не повинно було би бути. Все йшло до того, що Росія поглине Україну. Але щось, як і завжди в українській історії – пішло не так. Це якась метафізика, але тут є щось таке, що цю країну береже. Майдан – недооцінена подія, упевнений Муждабаєв. – Багато людей ще не можуть його оцінити, бо пройшло небагато часу, – продовжує Айдер. – Та правильно сказати, що якщо Київ для чогось і був заснований, то саме для Майдану 2013-2014 років. Абсолютно у цьому певен. Бо він – початок кінця найжахливішої імперії світу. Суцільного зла, яке зосереджено в Росії. – Якою бачите Україну за 10 років? – питаємо. – Хочу, щоб за цей час Ахтем Чийгоз поїхав до Криму. Або й раніше, – вітається Айдер із заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу, який спиняється біля нього. – Із цією людиною ми уже все втратили. Але я не раджу мати справу з людьми за якими море і у яких все відібрали. Людей на Майдані стрімко більшає. Жінки, чоловіки та діти – роздивляються на встановлених LED-екранах кадри зняті під час Революції гідності.
