Повномасштабна війна Росії проти України йде вже практично півроку. За цей час українській стороні, .
Весь світ стежить за поставками в Україну західного озброєння, очікуючи, що тільки воно може допомогти ЗСУ перемогти у війні з Росією. При цьому про власні розробки українського ВПК, які прямо зараз громлять окупантів на полі бою, говорять несправедливо мало. Яку зброю масово виробляє Україна і що чекає нашу „оборонку“ після війни, – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Повномасштабна війна Росії проти України йде вже практично півроку. За цей час українській стороні, крім коштів і санкцій щодо ворога, активно допомагають військовою технікою. Збройні сили отримують безпілотники, гаубиці, системи залпового вогню і ракетні комплекси.
Враховуючи велику увагу поставкам озброєння в Україну, може створитися враження, що військові б’ються виключно західною технікою. Цей наратив також використовує російська пропаганда, стверджуючи, що за роки незалежності Україна не розробила нічого свого і, відповідно, поставила крапку в розвитку військово-промислового комплексу.
На ділі ж це твердження помилкове. В України існують десятки власних розробок, багато з яких успішно показують себе на полі бою. Перш за все, розповімо про ті з них, які ЗСУ застосовують масово.
Сімейство бронеавтомобілів “ Козак“ розробляє“ науково-виробниче об’єднання „Практика“. Особливої уваги заслуговує серія 2М1 – це повноцінний броньовик для широкого спектру завдань. У Міноборони його називають „компактним БТР“.
„Козак“ пройшов перевірку 50 різними методами, включаючи тест-драйв на місцевості, яка підходить виключно для гусеничної техніки. Конструкція автомобіля цікава тим, що його корпус цілісний – це моноблок без рами з незалежною підвіскою. У нього поліпшена прохідність, плавність ходу на високих швидкостях і занижена висота. Кількість екіпажу-до дев’яти осіб.
На „Козаку“ встановлено бойовий модуль спільної розробки турецької компанії Aselsan, Київського конструкторського бюро „Луч“ і НВО „Практика“. Модуль можна оснастити будь-якими типами кулеметів, наприклад великокаліберним „Утьосом“. На практиці цю комбінацію успішно використовують десантники.
Наприклад, 1 червня Командування Десантно-штурмових військ ЗСУ опублікувало відео з воїном на ім’я Микола. Його підрозділ під обстрілами вивез на бронемашині товаришів по службі з Сєвєродонецька.
„Мені довелося вести прицільний вогонь, щоб придушити позицію ворожого ДШК і стрілецької зброї. Короткими чергами, я відкривав вогонь … вороги замовкли“, – розповів боєць.
„Козак“, незважаючи на обстріли, практично не постраждав.
Український бойовий танк „Булат“ – це перероблений радянський Т-64. На сьогоднішній день стоїть на озброєнні виключно у ЗСУ. Модернізація танка почалася ще в 1999 році на Харківському заводі імені Малишева, а в 2005 році, після трьох етапів поліпшення, він був прийнятий на озброєння.
Одна з основних „родзинок“ „Булата“ – комплексний модуль динамічного захисту „Ніж“. Примітно, що його розробили на тому ж Харківському заводі, а використовується він в США, Таїланді та Ефіопії. За даними військових експертів, під час бойових дій в динамічний захист „Ножа“ могли потрапити до 8 реактивних гранат, але броня витримувала обстріл.
Основне озброєння „Булата“ – це гладкоствольна гармата з довжиною ствола в 48 калібрів. Боєкомплект – 36 пострілів бронебійними, осколково-фугасними снарядами і керованими ракетами. Крім того, танк обладнаний двома кулеметами – великокаліберним зенітним з дистанційним управлінням і спареним гвинтівкового калібру.
„Булат“ може долати водну перешкоду до 5 метрів, а вбрід йти до 1,8. Екіпаж танка – три людини.
Бойова машина проявляла себе на полі бою неодноразово. ЗСУ використовували „Булат“ для захисту Луганського аеропорту в 2014 році, а в 2015 в бою під Логвиновим група з трьох танків знищила 8 російських бойових машин Т-72Б, при цьому один „Булат“ продовжував бій, незважаючи на пряме попадання в корпус.
З початку повномасштабного наступу відомо, що танки брали участь у боях за Херсон, обороняли Харків і, в цілому, добре себе зарекомендували, захищаючи екіпаж.
Безпілотні літальні апарати „Лелека“, „Фурія“ і „Spectator“ – це дрони оперативно-тактичного рівня українського виробництва.
„Фурії „виготовляє підприємство „Атлон Авіа“ з 2014 року. Їхня перевага, серед усього іншого, полягає в тому, дальність польоту дрона – 50 кілометрів, а в небі він може перебувати до трьох годин. Це досить високий показник для безпілотника.
БПЛА „Spectator“ виробляє компанія „Меридіан“ імені Корольова. Його почали розробляти в 2016 році, а в 2019 дрони передали військовим. Він літає на 30 кілометрів і тримається в небі до двох годин. У бою „Spectator“ показали в 45 окремій артилерійській бригаді ЗСУ. Безпілотник на „відмінно“ виконав завдання і зібрав необхідні для військових розвіддані.
Дрон „Лелека-100“ з’явився на озброєнні ЗСУ в 2021 році – це один з найновіших літальних апаратів. Його розробкою займається підприємство „Девіро“, а характеристики практично ті ж, що і у“Фурії“. У боях його використовують масово.
Тут варто відзначити, що порівнювати вищеназвані БПЛА і знаменитий ударний дрон Bayraktar не варто – у них зовсім різні цілі і сфери застосування. Про це в коментарі РБК-Україна розповів військовий експерт Михайло Люксіков.
„Ми ж не будемо, щоб коригувати вогонь артилерії, яка стріляє на 20-30 кілометрів, запускати дрон (Bayraktar, – ред.), для якого потрібна злітно-посадкова смуга, для якого потрібен великий технічний персонал на землі. Нам простіше запустити ту ж саму „Фурію“, – говорить експерт.
Всі три дрони збирають велику кількість розвідданих для наших воїнів і допомагають знищувати позиції ворога.
