Сьогодні шанси України отримати зброю від Ізраїлю дорівнюють шансам зустріти живого динозавра на вулиці. Звісно, якщо застосувати так звану жіночу логіку, то шанси непогані – 50 % на 50 %: або отримаємо, або ні. Заяви ізраїльських політиків суперечливі, і з них складно скласти загальну картину того, що відбувається. Спробуємо розібратися.
Двосторонній рух. В оборонній сфері Ізраїль співпрацює і з Україною, і з росією
24 вересня президент Володимир Зеленський заявив, що шокований відсутністю допомоги Україні від Ізраїлю. Йшлося про допомогу зброєю, адже у гуманітарній сфері Ізраїль не стоїть осторонь від української трагедії. Питання поставок ізраїльської зброї та боєприпасів піднімалося з самого початку війни, у ЗМІ з’являлася контроверсійна інформація. Стверджувалося, що Ізраїль не тільки відмовляється поставляти зброю напряму, але й забороняє поставки своєї зброї, яка є у третіх країн. Потім з’являлися спростування.
Коли Україна просила „закрити небо“, багато йшлося про дивовижний ізраїльський комплекс ППО „Кіпат барзель“ – залізний купол, який нібито є панацеєю від ворожих атак з повітря. Згодом з’ясувалося, що це не зовсім так. Таких установок у самого Ізраїлю недостатньо, а їх використання за умов повномасштабної війни з росією та з огляду на велику територію, не буде настільки ефективним, як в Ізраїлі.
Вироблена за ліцензією на підприємстві „ФОРТ“ ізраїльська штурмова гвинтівка „ТАВОР-21“, фото з відкритих джерел
Міфом є й те, що ізраїльська зброя є чимось недосяжним для України. Наприкінці 2009 року Кабмін України видав указ про прийняття на озброєння прикордонних військ, СБУ та зовнішньої розвідки штурмової гвинтівки TAR-21, кулемета Negev та снайперської гвинтівки модифікації Galil, які виробляються на НВО „Форт“ за ліцензією IsraelIndie Weaponary.
Водночас є правдою, що ізраїльтяни співробітничали з росією. 2010 року було підписано контракт на 300 млн доларів на складання Searcher II з ізраїльських комплектуючих на Казанському вертолітному заводі. З 2012 року Уральський завод цивільної авіації почав випуск російських безпілотників, які отримали назву „Форпост“. 22 березня цього року ізраїльські ЗМІ повідомили про збиття українцями такого дрону, виробництво якого росіяни налагодили з власних комплектуючих.
Ізраїль підтримує Україну на 68%. Але офіційна позиція дещо інша
16 жовтня ізраїльський міністр Нахман Шай заявив, що Ізраїлю вже час підтримати Україну. Міністр Шай – не просто один із багатьох політиків, його біографія насичена епізодами служби в Армії оборони Ізраїлю, роботи у ЗМІ та міжнародній політиці. Проте потрібно розуміти, що така заява може бути продиктована не лише піклуванням про Україну, але й обставинами передвиборчої кампанії, у якій голоси проукраїнські налаштованих ізраїльтян можуть вплинути на її результати.
Опитування, яке провів сайт NEWSru.co.il 18-19 жовтня і в якому взяли участь 9170 респондентів, виявило, що 68 відсотків читачів підтримують Україну у війні з росією, а 53% вважають, що Ізраїлю варто розпочати військову підтримку України.
Міністр у справах діаспори Нахман Шай, фото: Hadas Parush/Flash90, news.israelinfo.co.il
Водночас думка міністра Нахмана Шая не відображає офіційної позиції уряду. Міністр оборони Бені Ганц вчора заявив: „Наша політика щодо України не зміниться – ми будемо продовжувати підтримувати її разом із Заходом, але ми не надаватимемо системи озброєння. Ми попросили українців поділитися інформацією щодо їхніх потреб і запропонували допомогу в розробці рятувальної системи раннього попередження“.
Впливове ізраїльське видання Haaretz повідомило, що 17 жовтня було відхилено прохання України про телефонну розмову між міністрами оборони наших країн. Востаннє міністр Олексій Резніков спілкувався зі своїм ізраїльським колегою у квітні. Починаючи з літа 2022 року, розмову міністрів відкладали п’ять разів. В оточенні Ганца стверджують, що розмова відбудеться найближчими днями. Можливим мотивом вагань Ганца стала істерична реакція експрезидента росії дмітрія мєдвєдєва на заяву Нахмана Шая.
В сучасній росії мєдвєдєв виконує роль покійного Жириновського, озвучуючи наративи кремля, які той зазвичай проштовхує через свої рупори. Ось що сказав мєдвєдєв: „Ізраїль начебто зібрався постачати зброю київському режиму. Дуже необачний крок. Він зруйнує всі міждержавні відносини між нашими країнами. Я вже не говорю про те, що бандерівські виродки як були нацистами, так і залишилися ними. Достатньо подивитися на символіку їх сучасних посіпак. Якщо їм постачати зброю, тоді Ізраїль може оголосити Бандеру та Шухевича своїми героями…“.
Лякати Ізраїль розривом відносин з боку росії – смішно. Дипломатичні відносини з Ізраїлем вперше розірвав СРСР у 1953 році, а вже через півроку відновив. Вдруге це сталося 1967-го, після того, як Армія оборони Ізраїлю вщент розтрощила арабські війська по усьому периметру своїх кордонів. І тривало доти, доки, знову з ініціативи СРСР, вони не були відновлені у 1991 році.
Міхаіл Горбачов та Іцхак Шамір у Єрусалімі, 14 червня 1992 року. Фото з відкритих джерел
Вплив Ізраїлю не обмежується близькосхідним регіоном, єврейські діаспори мають вплив у багатьох країнах світу.
