Тетяна Хутор розповіла про здобутки і провали України на шляху до конфіскації російських активів у 2023 році.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну продовжує завдавати колосальних втрат. Лише за офіційними даними, за майже два роки війни було вбито більш як 10 тисяч цивільних, а мільйони осіб перебувають у вимушеній еміграції. Матеріальні збитки за перший рік станом на лютий 2023-го, за підрахунками Світового банку, оцінювались у 411 млрд дол. Утім, Росія продовжує атакувати Україну, спричиняючи дедалі більше руйнувань. За словами голови Європейського інвестиційного банку Вернера Хоєра, Україні може знадобитися до трильйона євро зовнішньої допомоги для відшкодування збитків, завданих російським вторгненням.
Поки на міжнародній політичній арені й досі дискутують щодо можливості стягнути прибутки з 300 млрд дол. державних російських коштів, Україна як жертва агресії стала першою державою, де працюють механізми стягнення активів РФ і пособників агресії. Чого вдалося досягнути у цьому напрямі за перший рік війни, ми розповідали. Підсумуємо, що було зроблено за 2023 рік.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Євросоюз хоче передати Україні 15 млрд євро із заморожених активів РФ – FT
В Україні не розміщено коштів російського центробанку, однак є об’єкти, які належать РФ чи її державним компаніям. Для їхньої конфіскації депутати 3 березня 2022 року ухвалили відповідний закон. У травні 2022-го за рішенням РНБО було конфісковано два російські банки — «Сбєрбанк» і «ВЕБ.РФ» («Міжнародний резервний банк» і Промінвестбанк), а стягнуті кошти спрямовано до Фонду компенсації наслідків збройної агресії. Наразі від цієї конфіскації до Фонду вже спрямовано понад 25 млрд грн.
5 серпня 2022 року уряд затвердив указ президента про передачу на користь України 903 комерційних об’єктів, які належать уряду РФ і російським державним компаніям. Зокрема, у списках російських активів, які планувалося вилучити, були перелічені компанії у сферах енергетики, машинобудування, логістики тощо, залізничні вагони, автомобілі, нафтоналивний танкер, будівельна техніка та інше.
Однак цей перелік об’єктів так і не був винесений на розгляд і голосування РНБО, тобто вилучити це майно все ще не вдалося (див. Інфографіка 1).
Інститут законодавчих ідей
Через більш як рік зволікань, 6 жовтня 2023 року, Кабмін удруге схвалив проєкт указу президента про введення в дію рішення РНБО щодо примусового вилучення майна, яке належить уряду Росії та російським державним компаніям. Згідно з цією версією проєкту, пропонувалося вилучити понад 800 об’єктів рухомого майна, зокрема вагони, автомобілі, техніку, авіаційні двигуни та сім МіГ-25 ЗС РФ у неробочому стані, які можуть піти на запчастини до українських бойових літаків.
Після цього 4 грудня 2023 року депутат Верховної Ради Ярослав Железняк повідомив, що на засіданні уряду буде розглянуто рішення про примусове вилучення 50 об’єктів права власності РФ та її резидентів. Переважно йшлося про міноритарні пакети акцій низки українських підприємств, які належали резидентам РФ. До нового переліку були включені десятки компаній, виробничі потужності та майно яких розміщуються на окупованих територіях Донецької і Луганської областей і в Криму. Водночас зі списку вилучили ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» і ТОВ «Брокард-Україна». Утім, навіть новий скорочений перелік досі не винесений на розгляд засідання РНБО.
