Як у розвідувальному органі зявився відділ морських боїв, у чому унікальність дрона Магура V5, що дозволило перейти від пошкодження російських кораблів до їх повного знищення та чи може ця система звільнити окупований Крим, розбиралась Українська правда.
14 лютого 2024 року жителі окупованої Росією Алупки прокинулися від вибухів. З моря долинали звуки стрільби та кількох, кажучи російською, „хлопков“.
Все відбувалося настільки близько, що спалахи в передсвітанковій імлі навіть видно було з берега. Правда, як би люди не вдивлялись у палаючу далечінь, що ж насправді там коїлося, годі було розгледіти.
Ніхто з напружених спостерігачів навіть не здогадувався, що на їхніх очах пишеться історія морських воєн. Уперше великий десантний корабель потопили українськими надводними дронами „Магура V5“.
Ще більшого драматизму ситуації надавав той факт, що безпілотники атакували судно „Цезар Куніков“, яке дивом врятувалося від українських ракет „Точка-У“ 22 березня 2022 року в порту Бердянська.
Тоді Збройні сили України потопили ВДК „Саратов“ і сильно пошкодили „Новочеркаськ“, а „Цезар Куніков“ зумів утекти. Судно пережило атаку з неба старою радянською ракетою, щоб через два роки стати жертвою новітніх українських дронів.
Команда корабля довго відстрілювалась і маневрувала, щоб не підпустити до себе „Магури“. Хоча які саме дрони їх атакують, росіяни, панічно намагаючись захиститися, очевидно, не думали.
І вже напевне переляканий екіпаж „Цезаря Кунікова“ не мав часу оцінити, що його ураженням керують абсолютно спокійні оператори Головного управління розвідки Міноборони України. І що сидять вони в Києві, більш як за тисячу кілометрів від корабля. І що одним із важливих елементів успіху місії є зручне крісло.
„Саме робоче місце виглядає дуже звичайно. Пульт невеликий, вважайте, от як два комп’ютери і панель керування в оператора. Ну ще потрібен стіл і стілець зручний. Бо оператор у ньому має нормально провести добу, а то й дві. Тому стілець потрібен, правда, ергономічний і зручний“, – пояснює в розмові з „Українською правдою“ керівник відділу безпілотних систем ГУР генерал із позивним „Борець“.
Як у розвідувальному органі з’явився відділ морських боїв, у чому унікальність дрона „Магура V5“, що дозволило перейти від пошкодження російських кораблів до їх повного знищення та чи може ця система звільнити окупований Крим, розбиралась „Українська правда“.Слов’янська богиня перемоги: історія „Магури“
Водних дронів „Магура V5“ у ГУР МО насправді могло і не бути.
Приватна компанія, яка займається збиранням цих систем і поки що, з міркувань безпеки, воліє не фігурувати в публічній площині, спершу працювала із зовсім іншою силовою структурою – Службою безпеки.
Саме до нинішніх виробників „Магури“ якось заїхав на полігон генерал СБУ „Хантер“ і побачив у них літаючий коптер, на який поставили Starlink. Про цей епізод УП уже писала, бо саме з нього почалась історія надводних дронів Служби безпеки SeaBaby.
Починалося літо 2022 року, і на той момент не було ні „Магур“, ні „Морських Малюків“ – була лише ідея створити щось подібне. І в короткі строки перший прототип морського дрона зібрали.
Це була досить проста конструкція, а порівняно з нинішніми зразками – навіть примітивна. В неї був тільки один канал зв’язку через Starlink, простенький двигун і система управління. Але вже в червні 2022 року команда спустила його на воду одного з великих водосховищ і почала тестувати на витривалість і маневреність.
Ідея бойових безпілотників всім дуже подобалась, і на початок вересня була готова партія морських дронів, яка в ніч з 16 на 17 вересня 2022 року вирушила у свою першу місію – в бухту Севастополя. Як писала УП, ця перша місія провалилась через проблеми зі Starlink’ом, який, як виявилось, у Криму не працював.
Трохи більше як через місяць, в ніч на 29 жовтня, українські дрони таки прорвались у Севастополь і навіть пошкодили новий флагман Чорноморського флоту „Адмірал Макаров“.
Але навіть попри такий успіх між розробниками і командою СБУ постійно виникали конфліктні ситуації щодо якості дронів, розрахунків і витрачання грошей. Тож наприкінці 2022 року Служба вирішила розробляти безпілотні апарати самостійно.
А компанія, яка збирала перші морські безпілотники, вирішила працювати із ГУР МО.
„Вони не до нас перших прийшли, але ми побачили потенціал у їхніх розробках. Тому почали співпрацювати і досі співпрацюємо досить успішно“, – згадує в розмові з УП керівник ГУР Кирило Буданов.
На момент знайомства розвідників із розробниками в ГУРі вже був відповідний департамент безпілотних систем. І він навіть намагався робити власні плавучі дрони.
„Цей напрям з’явився у нас з літа 2022-го року. Тоді ми почали робити дрони, саме водні. Спершу це була переробка існуючих водних засобів, скутерів і човнів, на які ставили системи дистанційного керування.
Перші застосування водних дронів були на річках. Це був кінець липня 2022 року. Мова про малу кількість, яку застосовували на Дніпрі в Запорізькій області: і для ведення розвідки, і як камікадзе“, – пригадує Борець.
„У світі на виставках є достатня кількість водних засобів різного призначення. Але в Україні такі засоби до початку великої війни ніхто ніколи не робив. Ми почали шукати виробників вітчизняних, хто цим займається“, – додає він.
Восени 2022 року Борець із командою ГУР приїхали на запрошення виробників дронів подивитися, які засоби уже є.
