Російське вторгнення прискорило процес деіндустріалізації та депопуляції Донбасу, а також зруйнувало соціальну базу „русского міра“ в Україні
Російське вторгнення прискорило процес деіндустріалізації та депопуляції Донбасу, а також зруйнувало соціальну базу „русского міра“ в Україні
Війська РФ наближаються до ключової української шахти у Покровську на північному заході Донецької області. Це остання шахта на підконтрольній території, яка видобуває коксівне вугілля, гостро необхідне вітчизняним металургам. Втрата Покровської шахти символізуватиме трагічний фінал „всесоюзної кочегарки“ — гірничо-металургійного комплексу (ГМК) Донецької області.
„Телеграф“ розбирався, які підприємства на Донеччині знищила російська армія і як це вплинуло на демографію регіону.Живих залишилося лише половина
У 2014 році російські бойовики захопили на території ОРДЛО 96 шахт зі 145 вугледобувних підприємств України, зокрема 30 приватних. З того часу окупанти так і не змогли розв’язати нескладні управлінські завдання на цих підприємствах: налагодити збут вугілля, залучити інвестиції в галузь та зупинити втечу персоналу. З майже сотні привласнених у 2014 році шахт до 2022 року, на початок повномасштабного вторгнення РФ, дожила половина. Інші були затоплені або працюють у режимі підтримки життєдіяльності (в режимі водовідливу). Зокрема, окупаційна „адміністрація“ бойовиків „ДНР“ закрила 19 шахт, скоротивши при цьому 28,7 тисячі робочих місць.
На шахтах, які видобували вугілля, окупанти платили зарплату гірникам, як правило, траншами по 5–7% із тримісячною затримкою. Ілюстрацією ситуації в галузі на території ОРДЛО є події червня 2020 року, коли 119 гірників шахти „Комсомольська“ відмовилися підійматися із вибою та провели під землею вісім днів, вимагаючи погасити борги.
Багато шахтарів, змучених багатомісячними затримками мізерної зарплати, тікали з регіону. Як зізнаються самі окупанти, „хтось звільнявся, хтось (таких набралося понад 2 тис. осіб) підписував контракти та переїжджав до Якутії“. Багато хто примусово опинився в окупаційній армії й був змушений воювати проти України.Кожен другий донецький гірник гине на фронті
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ситуація на підприємствах ГМК у Донецькій області з критичної переросла у катастрофічну.
З 9 сталеливарних підприємств Донецької області на початку 2024 року повноцінно не працювало жодне. Влітку 2024 року Путін особисто „дозволив“ (це цитата офіційного повідомлення ТАРС. – Ред.) запустити доменну піч на захопленому 2014 року Єнакіївському метзаводі. „На ЄМЗ працює майже 4 тисячі осіб. Це велике свято для всіх. Вітаю вас, успіхів!“ — прокоментував Путін запуск відреставрованої старої домни.
При цьому до приходу на Донбас росіян на заснованому ще 1895 року бельгійцями ЄМЗ працювало 7688 осіб.
Ще гірша ситуація на вугледобувних підприємствах окупованої частини Донецької області. „З початком „СВО“ життя на шахтах (на окупованих територіях. – Ред.) майже зупинилося через мобілізацію“, — описують ситуацію в галузі російські ЗМІ. — У „ДНР“ на шахті ім. Кірова „Макіїввугілля“ з 700 осіб залишилося працювати три десятки (зараз шахту переведено в режим водовідливу), а в „ЛНР“ на одній із шахт зі штатних 300 осіб працюють троє.
