Напад Німеччини на свого союзника СРСР виявився повною несподіванкою для Сталіна
Напад Німеччини на свого союзника СРСР виявився повною несподіванкою для Сталіна
Американський письменник Вільям Фолкнер писав: „Минуле нікуди не зникає. Власне кажучи, воно навіть не минуле“. Наскільки уроки катастрофічних Першої та Другої світових війн стали просто історією? Чи можна провести якісь паралелі з сьогоднішнім днем, коли світ поступово занурюється в цілу серію поки що локальних війн, які вже багато фахівців вважають насправді стартом Третьої світової?Тиран не хотів зважати на реальність
Початок німецько-радянської війни на світанку 22 червня 1941 року виявився повною несподіванкою для вищого політичного керівництва Радянського Союзу, і, в першу чергу, для тирана Йосифа Сталіна.
Видатний український філософ Мирослав Попович у фундаментальній праці „Червоне століття“ писав: „Сам процес реакції на агресію підтверджує припущення про те, що Сталін перебував у полоні власних уявлень про розвиток подій, не чекав справжньої великої війни і не хотів рахуватися з реальністю, яка брутально вторгалася в створену ним картину світу і руйнувала відчуття власної переваги над усіма ворогами“.
Звісно, військові та керівництво розвідувальних служб СРСР, які отримували достатньо великий масив інформації про підготовку нацистської Німеччини до вторгнення, й навіть конкретні дати початку наступу, мали б підготуватися до неминучої війни. Але командний склад Червоної армії був значною мірою заспокоєний офіційною позицією сталінської влади, що пролунала у повідомленні ТАРС від 13 червня 1941 року. На той час уже майже два роки Гітлер був союзником Сталіна, із яким було розділено на сфери впливу з наступною окупацією її частин практично всю Європу. І про що, звісно, радянська пропаганда післявоєнного часу воліла мовчати.
Мирослав Попович відзначав: „Тому, коли з’ясувалося, що це – не „провокація вояччини“, а справжня війна, відповідь командування була безглуздою і найменш відповідною до обстановки. Нарком оборони (маршал Семен Тимошенко. – С.М.) увечері 22 червня, о 9 годині 15 хвилин, дав наказ наступати – всіма силами накинутися на противника, розгромити і відкинути його за межі радянської території“.
Але в перші години війни німецькі війська вже на десятки кілометрів увірвалися на цю саму територію СРСР і розрізали танковими арміями фронт від Балтійського до Чорного морів, виходячи на оперативний простір і готуючи неминучі „котли“.Як СРСР та Німеччина поділили Європу
Повернімося трохи назад, згадаємо події, які передували нападу нацистів на СРСР. З 23 серпня 1939 року після підписання Пакту Молотова — Ріббентропа і Секретного протоколу до нього два хижаки розпочали ділити Старий Світ.
Їхньою першою жертвою стала Друга Річ Посполита, яка була атакована німцями вже 1 вересня 1939 року, до яких долучилися 17 вересня і радянські війська під маркою „Визвольного походу“ на території Західних Білорусі та України.
По обидва кордони розділеної навпіл Польщі розпочався шалений терор окупантів з убивствами, депортаціями, відправкою у концтабори та на заслання громадян цієї країни: і нацисти, і „визволителі“ мало в чому відрізнялися у методах. А от Фінляндія несподівано зуміла встояти під час „Зимової війни“ 1939—1940 років, завдавши чималих втрат радянським військам.
