Радіо Свобода поговорило з українськими фахівцями, які передавали Японії свої знання
Японія – один з найбільших донорів українських екологічних проєктів, зокрема – вона допомагала збудувати сучасне і безпечне укриття (конфайнмент) над післяаварійним 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС. Але коли у березні 2011 року сталася аварія на АЕС «Фукусіма-1» – тоді вже українці прийшли на допомогу японцям. Саме вони навчали японців, як допомагати постраждалим від радіації, як захищати від неї персонал і як спрогнозувати зміни довкілля після аварії. Радіо Свобода поговорило з українськими фахівцями, які передавали Японії свої знання. Вони допомагали (й допомагають досі) мінімізувати наслідки ядерної аварії Фукусіми, яку вважають другою у світі за наслідками після Чорнобильської катастрофи. 11 березня 2011 року весь світ дізнався про землетрус і цунамі в Японії, через які аварійно зупинилися три енергоблоки атомної електростанції «Фукусіма-1», а системи їхнього захисту й охолодження вийшли з ладу. За аварією можна було спостерігати в реальному часі. Ядерне паливо без охолодження продовжило нагріватися, і з 12 по 16 березня на енергоблоках відбулася серія вибухів та пожеж. Влада Японії стала шукати можливості залучити фахівців з усього світу. Особливу увагу Японія звернула на Україну, яка має унікальний досвід ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, найбільшої у світі. Зрештою, українці були до цього готові. Деякі з українських фахівців, які працювали в ядерній галузі, побачили високі ризики аварії на АЕС «Фукусіма-1» вже в момент землетрусу: вранці 11 березня за київським часом, або ж по обіді за японським. Так, своїми спогадами про аварію Фукусіми поділився міжнародний експерт МАГАТЕ, радник голови Державної агенції з управління Чорнобильською зоною відчуження Олег Насвіт. На той час він працював в РНБО, де відповідав за питання радіаційної й ядерної безпеки. «Я приходив на роботу дуже рано, ще до восьмої години. І одразу побачив інформацію про те, що в Японії поблизу АЕС «Фукусіма-1» стався землетрус. Я зайшов на офіційні японські сайти, все це моніторив і розумів, що будуть величезні проблеми через те, що втрачена здатність охолоджувати реактори – згадує експерт. – І потім із сумом спостерігав, як реактори один за одним викидали радіоактивність». На той час Японія намагалася приборкати ядерне лихо своїми силами. По допомогу іноземних фахівців Токіо звернувся трохи пізніше. Але на українських експертів почали виходити японські науковці, медіа і звичайні японці, які хотіли розуміти, якою мірою Фукусіма може повторити досвід Чорнобилю. Про це в розмові з Радіо Свобода згадує Дмитро Базика, генеральний директор Наукового центру радіаційної медицини, академік Академії медичних наук України. «Дуже багато різних японських організацій зверталися до нас. Нам в Центр писали електронні листи й прості японці, питали, що їм робити. Де вони познаходили адреси українських науковців – не уявляю», – пригадує академік. Олег Насвіт, зі свого боку, розповідає, що офіційний обмін інформацією, яка давала змогу використати досвід Чорнобилю в Японії, почався з ініціативи України, а саме – українського посольства в Токіо. Українські фахівці, зокрема представники РНБО, готували інформацію, яку українське посольство потім озвучувало японським посадовцям і представникам медіа. Втім, невдовзі до України почали звертатися представники японської влади, і співпраця двох держав задля подолання наслідків Фукусімської аварії стала системною. Японія стала створювати наукові установи, які спеціалізувалися на проблемах ядерних катастроф. Фахівців для них шукали в усьому світі. Україні, яка має досвід Чорнобилю, приділили особливу увагу, ділиться спогадами про 2011 рік радіобіолог, старша наукова співробітниця кафедри загальної екології та радіобіології Національного університету біоресурсів і природокористування України Олена Паренюк. Вона багато років досліджує вплив Чорнобильської катастрофи на довкілля, причому основна її спеціалізація – вплив радіації на мікроорганізми. Саме цей її досвід зацікавив японців. «Японський уряд виділив кошти на те, щоб в університеті Фукусіми створити інститут, який має досліджувати радіоактивність. Раніше вони там ніколи цим не займалися. І ось директор новоствореного інституту і керівник з кадрових питань за декілька тижнів облетіли фактично увесь світ, щоб шукати співробітників.
