Переговори між Путіним та Лукашенко тривали понад 5 годин. Це вже треті переговори між політиками з початку року: у Сочі, у Москві. 24 канал
28 та 29 травня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко прибув у Сочі з візитом на зустріч з президентом РФ Володимиром Путіним. Більша частина останньої розмови залишається закритою, жодна зі сторін деталей не розкриває. Читайте ще Путін принижував Лукашенка, це було на межі знущання, – білоруський опозиціонер Латушко Лукашенко на переговори з Путіним привіз свого сина / Фото Getty Images Гроші та вплив Протягом двох днів Путін з Лукашенком обговорювали транш для Білорусі, ситуацію з перехопленим літаком Ryanair і допомогу Росії в поверненні з Європи білорусів, які застрягли в країнах Європейського Союзу через зупинку авіасполучення. Директор мінського Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень Арсеній Сивицький каже, що це останній транш із кредиту на суму 1,5 мільярдів, домовленість про яку була досягнута між Лукашенко і Путіним у вересні минулого року в Сочі. Кремль погодився виділити ці кошти для стабілізації економічної ситуації в Білорусі в обмін на запуск Лукашенка загальнонаціонального діалогу з опозицією і проведення конституційної реформи. Але до кінця року Лукашенко зміг повністю придушити протести за допомогою брутальної сили та масових репресій, стабілізувавши своє становище. Замість виконання « сочинських угод », Лукашенко став намагатися переконати Путіна не втручатися у внутрішні справи Білорусі й залишити його при владі до закінчення його нинішнього президентського терміну, тобто до 2025 року, – розповів експерт. За словами Сивицького, Кремль не відмовився від своїх початкових планів. Тому Москва, каже експерт, швидше за все виділила останній транш для того, щоб дотримати умови « сочинської угоди » зі свого боку. Це остання порція економічної підтримки для Лукашенка. Поки він не почне виконувати свої зобов’язання, ніякої іншої економічної допомоги не буде, – додав експерт. У Лукашенка проблеми? Директор аналітичних проєктів у БелаПАН Олександр Класковський розповів, що 500 мільйонів доларів – « не велике досягнення ». Цих коштів буде мало, бо білоруській владі треба виплатити у 2021 році до 3 мільярдів зовнішнього боргу. Крім того, у бюджеті Білорусі великий дефіцит, Олександр Класковський / Фото – фейсбук Олександра Класковського Це не нові гроші, їх Путін пообіцяв ще минулого року. Просто цей транш завис з різних причин. Лукашенка підштовхували до « конституційної реформи » і він (Лукашенко) заявив, що на початку наступного року буде проведено референдум за новою Конституцією і вже є створена конституційна комісія. Можливо, цей графік дотримується, бо на цьому наполягає Москва, – каже Класковський. За словами експерта, Білорусь потребує набагато більше грошей. Тому результати переговорів з Путіним виглядають « вельми скромно ». Лукашенко хотів набагато більшої підтримки. Москва зацікавлена тримати свого білоруського партнера в такому напівголодному пайку, щоб добиватися від нього більше поступок по частині інтеграції. Можливо, Москва хоче, щоб він продав якісь важливі активи, які будуть цікаві російському капіталу або розмістити свою воєнну базу на території Білорусі. Ну і транзит влади теж, мабуть, озвучується за кулісами. Так що рахунок в Кремля до Лукашенка може бути великим, – додав експерт. Конфіденційність і таємність переговорів Більша частина розмови була закритою й жодна зі сторін не розкриває деталей, про що саме йшла мова. За словами Сивицького, така конфіденційність і таємність переговорів може свідчити про те, що їх предметом виступає питання розв’язання політичної кризи й те, що Лукашенко може піти з політичної сцени. Таким чином, Кремль як і раніше наполягає на виконанні ним « сочинських домовленостей », але поки що Москва готова надати певні персональні фінансові гарантії й гарантії безпеки Лукашенко і його сім’ї, якщо він прийме російський план врегулювання, – додав Директор мінського Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень. Після того, як Лукашенко у 2019 році відмовився від поглибленої інтеграції з Росією в рамках Союзної держави, цей проєкт втратив свою актуальність для Кремля, каже Арсеній Сивицький.
