Після того, як Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, в Україн.
Про те, навіщо китайському лідеру Сі Цзіньпіну потрібен був візит до Москви і що за його підсумками не зміг отримати Путін – у колонці політичного оглядача РБК-Україна Мілана Леліча.
Після того, як Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, в Україні задались питанням: а чи не скасує тепер свій запланований візит до Москви китайський лідер Сі Цзіньпін.
Звичайно, ні про яке скасування візиту й мови не могло бути. Якби Сі не приїхав під будь-яким пристойним приводом, це поставило б під удар усю багаторічну геополітичну стратегію Китаю: не йти « на поводу у Заходу », а просувати власний глобальний порядок денний, в основі якого – наростаюче протистояння зі США.
Візит до Кремля був потрібний Сі саме з цією метою. І потиснути руку людині, яку цивілізований світ вважає міжнародним злочинцем – лише додає очок китайському « суверенітету ».
Росія цікава Китаю у кількох аспектах, головний серед них – економіка. Минулого року товарообіг двох країн зріс на 30%, але при цьому асиметрично: китайський експорт до РФ – на 13%, імпорт із Росії – на 43%. Головний компонент російського експорту до Китаю – звісно, енергоносії. У разі санкцій КНР стає Росії ключовим ринком збуту вуглеводнів.
Для самого Китаю, який сподівається досягти успіху в довгостроковому протистоянні зі США, стабільне джерело енергії також необхідне. При цьому Пекін, на відміну від Москви, може дозволити собі нікуди не поспішати, щоб не потрапити в енергетичну залежність від РФ і досягти низької ціни за контрактами. Якщо у « Газпрому » на тлі європейських санкцій склалася важка ситуація з експортом і йому терміново потрібні нові покупці, то Китай може маневрувати, паралельно розглядаючи альтернативні варіанти на кшталт постачання газу з Туркменії.
Під час візиту Сі це яскраво виявилося у питанні будівництва нового газопроводу « Сила Сибіру-2 », яким Росія буде готова постачати додаткові 50 млрд кубів газу щорічно. Якщо Путін запевняв, що « всі основні параметри » нового газопроводу вже майже узгоджені, то китайська сторона була набагато акуратнішою, зводячи все до « продовження консультацій ».
В умовах відходу з російського ринку багатьох західних брендів, місце, що звільнилося, відразу ж почали займати китайські. Частка їх машин на ринку РФ протягом року зросла більш ніж у чотири рази, до 38%.
