Не найкращий час підлити ще зради у вогонь, але, певен, чим раніше все це дійде до відповідальних осіб, тим більше в нас шансів… не програти. Тож не буду, ані тримати в собі наболілого, ані намагатись бути лаконічним.
Не найкращий час підлити ще зради у вогонь, але, певен, чим раніше все це дійде до відповідальних осіб, тим більше в нас шансів… не програти. Тож не буду, ані тримати в собі наболілого, ані намагатись бути лаконічним.Свого « Шахеденка » у нас немає
Пройшов вже рік з того моменту, як я вперше побачив під ногами рештки цих ірано-руських дронів, їх бойову частину і результати роботи. Тоді до Києва вони якось ще не долітали, але вже було ясно, що незабаром стануть справжнім геймченджером.
Чи достатньо одного року, щоб створити щось навіть краще ніж « Шахед », маючи зразок, фахівців, доступ до західних компонентів, гроші і мотивацію? Цілком і абсолютно.
Чи є в нас сьогодні свій « Шехеденко »? Немає, хто б і що не розказував в пресрелізах. І навряд чи з’явиться найближчим часом. А те, що є, на жаль, не йде ні в яке порівняння – ні « бобри », ні « мороки », ні « рами », ні все інше, про що ви скоріш за все і не чули. Ні кількості, ні ефективного заряду, ні точності влучання, ні захищеності.
То чому ж! У країні з потужним IT-сектором, інженерами, своєю авіабудівною галуззю, принаймні тимчасово високою мотивацією і шаленими бюджетами в цьому секторі? Причин багато, але більшість з них зовсім неочевидні.
У нас нема свого « Шахеда », бо люди і компанії, які здатні його створити і виробляти (а таких чимало):
досі або не знають, що це взагалі таке і яким воно має бути;
або знають і не хочуть робити, бо зайняті виробництвом менш ефективного, але прибуткового продукту, який і так купують.
В обох випадках, на мою думку, винна в першу чергу держава (та ті хто частково перебрав на себе її функції).
Ну не можуть цивільні фахівці самостійно при всьому бажанні прийти до розуміння, який « Шахед » нам потрібен, без конкретного ТЗ або хоча б рекомендацій чи настанов від військових фахівців (справжніх). Навіть, якби отримували той омріяний багатьма доступ до трофейних дронів, які вже давно десятками пиляться по підвалах відповідальних структур та навіть продаються на чорному ринку. Бо копіювання без розуміння зазвичай призводить лиш до відтворення недоліків та непомічання переваг.
Замість цього наша держава та фонди (до яких відповідно в мене претензій менше, бо все ж таки не профі), мабуть, з найкращих міркувань скуповують і всіляко підтримують виробництво всього, що хоч якось схоже на літак.Підприємства витрачають гроші на створення непотребу
Хтось скаже, що це правильно, хай розвивається сфера, ринок, народжуються рішення і технології і рано чи пізно з’явиться в нас свій « Шахед ». Але я категорично не погоджуюсь. Розвивати це все ми мали час 5 років тому, а зараз такі « широкі інвестиції » лише заморожують потенціал сектору, гальмують прогрес та віддаляють нас від перемоги. Як так? Та дуже просто.
Сотні підприємств сьогодні витрачають свій дефіцитний потенціал та наші з вами гроші на створення фактично непотребу – літаків, які не відповідають поставленим завданням. Стоп! Але ж я сказав, що завдань ніхто не ставить? На жаль, не зовсім так. Все-таки ставлять, ставлять абсолютно некомпетентні, хоча в більшості зовсім не дурні і непогані люди, просто ті, які не знають, бо й не можуть знати, що таке сучасний ударний дрон.
У результаті майже увесь сектор цього року і вже, схоже, й наступного зайнятий розробкою і виробництвом літаків « хом’якадзе » за формулою, придуманою, мабуть, якою-небудь дівчинкою (або хлопчиком) з якого-небудь міністерства чи фонду – літаків для перенесення маси на відстань.
Ну а чого? Класна ж формула? Ідеально підійде колись тій самій « Новій пошті », але не для військових завдань, які залишаються, на жаль, незакритими. Всі, хто потенційно міг би їх закрити, надовго « заморожені » тими самими безглуздими замовленнями.
Але, варто зауважити, що винні в цьому також і безпосередні « користувачі », які, маючи чималий досвід, досі не долучились до побудови якогось хоча б « закритого » ТЗ. Чи, може, воно просто занадто закрите? Тобто лише для « кишенькових » компаній, що цілком прогнозовано створює абсолютно згубну на сьогодні монополію – завищена ціна, недостатня якість, смішна кількість.
Окрема « подяка » від мене – усім любителям на радість начальству і на зло ворогу тупо фальсифікувати реальну ефективність окремих засобів, що в більшості призводить до їх тотальної переоцінки. У результаті виробник замість того, щоб розвивати і покращувати свій продукт зосереджується лише на масштабуванні виробництва та зниженні собівартості для збільшення прибутку.
Звідки я це знаю? Бо бачив своїми очима, мабуть, більшість таких продуктів і виробників, які дуже активно рухаються не туди, або не настільки « туди », на скільки потрібно і на скільки дійсно могли б!Замовлення піврічної давності стають неактуальними
Чого ж я, « такий розумний » і і який знає, чого нам насправді треба, не розказав цього усім? Або хтось інший, хто з якихось причин щось в цьому тямить? Передбачаю це питання і хочу відповісти теж запитанням – чому вони повинні мене слухати, чи якогось іншого « мамчиного експерта » з вулиці? Чому повинні вірити моєму баченню? Адже я не представник держави, не офіційний експерт з ребів, ППО та дронів, і найважливіше – я не замовник, а от справжні платоспроможні замовники вимагають від них зовсім іншого, а головне – набагато простішого!
Чи можемо ми звинувачувати бізнес в тому, шо він тупо виконує запит замовника? Ну, хіба що трохи. А от звинувачувати в некомпетенції, або в небажанні залучати цю компетенцію замовника – не просто можемо, а повинні.
Приклад із життя.
