Україна та її біженці. Хто на кого тисне?
БРЮССЕЛЬ – Українці, які рятуються від війни в країнах Євросоюзу, саме поновлюють свої посвідки на проживання. Подовжують їх до березня 2025-го. І це – востаннє, з огляду на Директиву, що регулює їхній захист на території ЄС. Вона розрахована на три роки, а отже – діятиме ще рік. Такий же «термін придатності» й захисту в українців, що юридично дозволяє їм укриватися в європейських країнах від війни, жити там, працювати й користуватися соціальними благами.
Дедалі очевиднішим стає той факт, що до березня 2025-го безпечними домівки біженців можуть і не стати. Чи є життя в українських біженців у Євросоюзі після цієї дати? Напередодні, 24 січня, цю тему вперше офіційно на своєму засіданні підняли урядовці країн ЄС, відповідальні за міграцію.
«Звичайно, тривають дискусії. Дуже добре, що вони тривають з Україною про те, як в майбутньому розглядати питання українців і як обговорювати питання їх повернення».
Так резонансну публікацію провідного західного медіа на прохання Радіо Свобода прокоментувала віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина. Від початку війни вона – на зв’язку з профільною єврокомісаркою щодо долі українських біженців.
«Я багато разів згадувала, як Ілва Йоганссон (єврокомісарка з внутрішніх справ – ред.) подзвонила і сказала, що, «Ольго, всі кордони відкриті». Але після цього почалась робота: що робити з дітьми, як ходити в школу, як влаштовуватися на роботу, – ну, тобто цей діалог відбувається щоразу з кожним етапом… Це для нас сигналізує, що українці направду хочуть повернутися до України, і ми думаємо, як з ними про це говорити. Це для нас важливо саме в Україні», – зазначила Стефанішина.
Україна потребує своїх людей удома для відновлення економіки, також – військової служби зокрема, й про це частіше відкрито і вголос кажуть посадовці на різних рівнях і за різних нагод.
Те, що європейська сторона зважає на настрої в Україні та її потреби в людському ресурсі зокрема, – в екслюзивному коментарі Радіо Свобода непрямо підтвердив і очільник дипмісії України при ЄС. Водночас Всеволод Ченцов не коментував фактор саме тиску з боку української влади на європейських партнерів щодо майбутнього біженців та впливу на їхнє повернення додому.
«Єврокомісія, держави-члени, з одного боку, мають намір продовжувати підтримувати наших громадян, які були вимушені виїхати з України… Водночас вони також слідкують за дискусією в Україні щодо необхідності забезпечення мобілізації та людських ресурсів в контексті майбутньої відбудови», – зауважив Ченцов.
Один з дипломатів ЄС, що спілкувався на умовах анонімності з Politico, очікує посилення тиску з боку Києва після ухвалення нового закону про мобілізацію.
Співбесідники Радіо Свобода в дипломатичних колах країн-членів ЄС, не називаючись, підтвердили факт неформальних дискусій про повернення українців між представниками України й національними урядами окремих країн. А спрямовані розмови, мовляв, на те, щоб умови для перебування й проживання в Євросоюзі українців були менш привабливими. Своєю чергою це спонукало би біженців усерйоз задуматися над купівлею квитків додому в один кінець.
Представник України в ЄС підтвердив і наявність на порядку денному «питання щодо джерел фінансування видатків на соціальні виплати». Однак Ченцов не згадував, яка саме сторона торкається цієї теми, а зауважив, що воно виникає паралельно з демонстрацією намірів європейської сторони підтримувати біженців у подальшому.
Те, що виплати українським переселенцям у ЄС – чутливе питання, випливає й зі слів Ольги Стефанішиної. Урядовиця окремо зупинилася на тривалості «фінансової» солідарності.
«На жаль, війна продовжується. Вона триває майже два два роки, і, відповідно, це такий певний рубіж для держав. Тому маємо визначатися стосовно фінансових, соціальних гарантій, які мають громадяни в кожній країні. Але це абсолютно не радикальна комунікація, не негативна. Цей діалог триває», – зазначила урядовиця, додавши, що «абсолютно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатись назад і тому мають скорочуватися якась їм допомога».
Водночас український уряд підтримує право українських громадян на тимчасовий захист у ЄС і після 2025-го, тобто – їхнє право жити там і працювати,
«Навіть у разі припинення воєнних воєнних дій така можливість має залишатися», – резюмувала Стефанішина.
Вирішуючи долю українських біженців у ЄС, профільний департамент Єврокомісії був і лишається на зв’язку з компетентними органами влади України, підтвердила напередодні єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоганссон. І на ініціативи її офісу думка української сторони впливає.
«Єврокомісія не вноситиме пропозиції, доки не пересвідчимося, що їх підтримують як Україна, так і держави-члени», – зауважила чиновниця Єврокомісії, відповідаючи на питання Радіо Свобода щодо ідей виконавчого органу влади Євросозу стосовно перебування українських біженців після дати Х – березня 2025-го.
