Щоб посилити мобілізацію, нардепи пропонували скасувати відстрочку студентам і людям з інвалідністю третьої групи. А також обмежити в правах ухильників.
Наприкінці лютого нардепи обіцяють ухвалити новий закон про мобілізацію. До цього рішення політики йшли два роки великої війни. Фокус зібрав топ-5 найбільш резонансних пропозицій про посилення призову, озвучених нардепами.
До законопроєкту про мобілізацію подали понад 1300 поправок, про що розповіли члени парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фриз і Єгор Чернєв. Сьогодні, 21 лютого завершиться реєстрація поправок, після чого їх розглянуть у профільному комітеті. На це піде приблизно тиждень.
« Я не скажу зараз, яка там точна цифра, але точно понад 1300, тому це забере, я думаю, тиждень, не менше, у комітеті. І тільки після цього можна буде говорити про те, щоб його виносити в зал. 1300 правок — їх потрібно розглядати кожну одну за одною, групувати, зрозуміти, що буде змінюватися », — сказав Чернєв.
Поки нардепи вирішують, які норми залишити, а які — виключити, Фокус пригадав найбільш резонансні пропозиції щодо мобілізації за два роки великої війни.Екстрадиція ухилянтів
Заходи, покликані посилити мобілізацію, назрівали давно, проте політики довго не хотіли брати на себе відповідальність за непопулярні рішення. Щоб згладити посилення призову, нардепи намагалися насамперед продемонструвати суспільству, що ті, кого минула армія, мають бути покарані. Звідси ідеї повернути з-за кордону чоловіків, які з різних причин змогли покинути країну з початку повномасштабного вторгнення.
Одним із перших пропозицію озвучив нардеп Давид Арахамія. Потім її підхопили інші політики, а також представники Офісу президента. Влада погрожувала заводити кримінальні справи і повертати з-за кордону чоловіків, які залишили країну за фальшивими висновками ВЛК.
« Вони купили довідки і використовуючи ці підроблені документи, виїхали за кордон. До них дотягнутися у правоохоронців прямо зараз можливості немає. Але згідно з КПК, у нас дуже посилився напрям міжнародно-правової допомоги. І в будь-яку, крім Росії, звісно, країну, наші правоохоронні органи можуть прийти і фактично зробити запит на екстрадицію таких людей. І повернути їх в Україну, щоб вони несли відповідну відповідальність », — міркував Арахамія на початку вересня 2023 року.
Потім нардеп Федір Веніславський визнав, що екстрадиція не може бути масовою, оскільки це складна процедура. Тоді в Офісі президента озвучили новий варіант покарання для військовозобов’язаних за кордоном — радник глави ОП Михайло Подоляк заявив про створення такого собі « реєстру людей », які отримали фіктивні довідки.
« Якщо вони зараз не повертаються, то, коли війна закінчиться, у них будуть певні юридичні проблеми — з’ясовуватимуться підстави, на яких вони залишили країну, тощо », — говорив Подоляк.
