Питання мобілізації розділяє українське суспільство. Росія це використовує
ЛЬВІВ – Інформаційний простір рясніє новинами про конфлікти між чоловіками призовного віку і працівниками місцевих територіальних центрів та соцпідтримки (ТЦК та СП).
Сьогодні ТЦК та їх роти охорони в більшості укомплектовані військовослужбовцями, що втратили здоров’я на війні та визнані непридатними до проходження служби в бойових частинах. Як дійшло до того, що до цих людей, які пройшли пекло, стало прийнятним ставитись як до ворогів і називати «людоловами»?
Чому в усіх матеріалах про «неправомірні дії ТЦК» свідомо упускається найголовніший акцент: неправомірною передусім є відмова чоловіків від свого конституційного обовʼязку – захисту України?»
Радіо Свобода спробувало через призму недавніх історій почути думку усіх учасників процесу і розібратися хто саме і в яких ситуаціях здійснює порушення?
Про те, з чим можуть зіштовхнутися співробіники ТЦК під час виконання своїх службових повноважень, може вказувати інцидент, що стався 21 березня у Нововолинську Волинської області. До чоловіка призовного віку додому прийшли двоє працівники ТЦК, щоб дізнатися, чому він не з’явився за повісткою, а той, як повідомляють у Волинському обласному ТЦК, двічі ударив ножем 51-річного військовослужбовця. Поранений працівник ТЦК перебуває у шпиталі, а нападникові загрожує позбавлення волі строком від п’яти до восьми років, згідно зі статтею Кримінального кодексу.
Тим часом у Львівському обласному ТЦК триває службова перевірка щодо інциденту 15 березня, який стався між чотирма співробітниками ТЦК Львівщини та чоловіком призовного віку із Запоріжжя, який зараз проживає у Львові.
Це Кирило Таран, який називає себе волонтером і повідомляє у соцмережах, що допомагає ЗСУ. Його дружина Віолетта Таран оприлюднила відео, в якому її чоловіка військовослужбовці силою заштовхують у бус. Жінка звинуватила працівників ТЦК, що вони розбили чоловікові окуляри та телефон, порвали одяг, завдали йому тілесні ушкодження і потім, без проходження ВЛК, відправили у військову частину в Рівному.
У соцмережах є багато відео з різних регіонів, на яких чоловіки з усіх сил чинять спротив, щоб не сісти в машину, а їх під руки і за ноги працівники ТЦК туди заштовхують. І це викликає неоднозначну реакцію в суспільстві і звучать порівняння, на кштал «закидають, як мішок з картоплею чи свиню».
Одразу ж відреагував уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, який засудив дії працівників ТЦК, заявивши, що силові затримання, залякування, погрози неприпустимі в демократичному суспільстві.
У Львівському обласному ТЦК пояснили, що Кирило Таран відмовився пред’явити працівникам ТЦК облікові документи, відмовився проходити військово-лікарську комісію, не оновлював свої дані, а також провокував на конфлікт.
17 березня Кирила Тарана відпустили з військової частини і запросили на повторне ВЛК в цивільну установу. Але 20 березня він туди не прийшов, як повідомляє Львівський обласний ТЦК та СП, «без поважних причин».
Радіо Свобода звернулось до Кирила та Віолетти Таранів із проханням прокоментувати ситуацію, але вони не відповіли на запит.
Однак Кирило Таран на своїй фейсбук-сторінці написав, що 17 березня звернувся у медичний заклад «з метою фіксації тілесних ушкоджень та медичного огляду. Після огляду лікаря мені було призначено лікування». Також він повідомив, що адвокати 19 березня поштою відправили заяву до Шевченківського РТЦК та СП «з проханням вважати неявку 20.03.2024 року поважною, відповідно до повістки про уточнення облікових даних (така повістка була вручена особисто)».
Радіо Свобода вдалося поспілкуватися із одним із чотирьох працівників ТЦК Львівщини, які брали участь в інициденті із Кирилом Тараном.
Усі четверо є учасниками бойових діях під час повномасштабної війни, отримали поранення і потім їх скерували на роботу в ТЦК. І таких працівників, за даними ТЦК, на сьогодні більшість.
Співрозмовник Радіо Свобода Сергій служив за контрактом у 24-й окремій механізованій бригаді з 2020 року після навчання у військовій академії. З першого дня повномасштабного нападу Росії – на передовій. Отримав важке поранення 7 травня 2022 року. Він не бачить на одне око, а лобову кістку заміняє пластина. Військовослужбовця оперували в Італії, реабілітація тривала довгі місяці. Він вирішив продовжити службу – і йому запропонували роботу в ТЦК.
15 березня це був перший конфлікт у нього за весь час служби, який, каже, став уроком.
«Ми здійснювали патрулювання, побачили чоловіка призовного віку. Ми вийшли з машини, і він почав тікати від нас. Якщо людина втікає, значить, чогось боїться.
