Автори книжок у цій добірці намагаються допомогти нам пережити ці страшні дні, подолавши травматичні симптоми, яких не уникнути під час війни. Адже те, як ми переживаємо.
Автори книжок у цій добірці намагаються допомогти нам пережити ці страшні дні, подолавши травматичні симптоми, яких не уникнути під час війни. Адже те, як ми переживаємо подібний досвід, значною мірою позначається на якості нашого життя. Пробуджуючи сили, щоби будь-що-будь його продовжитиДжим Коллінз, Джеррі Поррас. Зроблено на совість. Стратегії візіонерських компаній. – К.: Наш Формат, 2024
З історії нашого ринкового « капіталізму » відомо, як, позичаючи очі в Сірка, « представники » тієї чи іншої компанії із нібито « світовим » іменем на зразок « Панасканіку » (замість « Панасоніку ») чи « Абібасу » (замість « Адідасу ») втулювали нам на базарі свої « фірмові » товари, анітрохи не соромлячись їхньої відповідної якості. Натомість саме якість, підтвердить будь-хто, та її наслідки – ось що відрізняє « палену » горілку від смертельно менш небезпечного, але сертифікованого продукту. І що саме це виокремлює справді видатні компанії від решти підроблених брендів. У своїй книжці « Зроблено на совість » Джим Коллінз і Джеррі Поррас, ґрунтуючись на багаторічному дослідженні, наводять численні приклади компаній, які є по-справжньому візіонерськими. Історії їхнього успіху мають мотивувати і сучасних менеджерів будувати бізнеси на совість. У такому випадку не тимчасова ринкова популярність і швидкий заробіток, а поєднання пристрасті засновників із їхнім прагненням вести бізнес протягом століть вилилось у фундаментальні принципи та інструменти, які особливо актуальні сьогодні. Автори в кожному розділі розкривають механізми, завдяки яким визначні менеджери різних епох долали перешкоди і реалізовували амбітні плани. Тут немає універсального таємного інгредієнта – окрім відсутності вищезгаданої швидкої наживи – але, вивчаючи неоціненний досвід лідерів ринку, можна знайти свій унікальний шлях до успіху. « Засновник Motorola Пол Ґелвін вважав прибутковість одним із засобів, необхідних для виконання цілей, які ставить перед собою компанія, але не кінцевою метою, – підтверджують автори. – Він безперервно спонукав своїх інженерів, щоб ті знижували собівартість продукції і водночас поліпшували її якість, щоб прибутками забезпечити компанії фінансову основу. І він справді вірив, що ділова людина для того, щоб отримувати задоволення від своєї діяльності, має таки отримувати прибутки. Але Ґелвін ніколи не допускав ситуації, коли прибуток перетворювався на головну мету діяльності компанії; він вважав також, що жодна компанія не мусить ставити прибуток на перше місце ».
Тара Вестовер. Освічена. – К.: Artbooks, 2024
Так само як і виробники світових брендів з попередньої книжки, батько авторки наступного життєпису покладався лише на власну совість, готуючи власну родину до не менш « знакових » випробувань цього світу. Причому не символічних, а цілком реальних, як-от, наприклад, автомобільна аварія, яка сталася в житті родини мормонів. « Тато завжди палко вірив у мамині трави, – згадує героїня цієї історії, – але того вечора все немов змінилося, наче в нього в душі стався якийсь зсув, наче ним заволоділо нове віровчення. Травництво, сказав тато, – це духовна доктрина, що відділяє зерно від полови, вірян від безвірних. А тоді вжив слово, якого я ще ніколи не чула, – ілюмінати.
