Попри те, що народні депутати сказали своє слово, обговорення закону щодо добросовісних набувачів не вщухає
Попри те, що народні депутати сказали своє слово, обговорення закону щодо добросовісних набувачів не вщухає
У відповідь на ухвалення Верховною Радою України закону, спрямованого на посилення прав добросовісного набувача, активісти зареєстрували петицію з із закликом до президента ветувати спірний документ та активно виступають проти його запровадження у публічному просторі. Основна причина – побоювання, що законодавчі зміни дозволять легалізувати оборудки з комунальної та державною землею. Натомість автори нормативно-правового акту запевняють: він захистить лише тих, хто діяв в межах закону, а з рештою власників розбиратимуться правоохоронці.
« Телеграф » з’ясовував, чому навколо запропонованих змін ламаються списи і які загрози несе закон.Появою законодавча ініціатива завдячує « Мазепагейту »
На минулому тижні ВР України розглянула у другому читанні та підтримала 273 голосами Закон України « Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача » (реєстраційний номер 12089). Ідея його розробки, за словами одного з авторів – народного депутата від « Слуги народу » та заслуженого юриста України Ігоря Фріса, виникла після так званого « Мазепагейта » (відсилка до Уотергейтського скандалу, коли агенти ЦРУ та представники американського президента Ніксона попалися на встановленні прослушки в офісі Демократичної партії в готелі « Уотергейт, відтоді друга частина назви готелю « гейт » – стала суфіксом для позначення інших скандалів – Авт.). Йдеться про власника інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепу, якого запідозрили у створенні злочинної організації та незаконному заволодінні землями водного фонду (загалом 7 га), на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС.
« Людина, яка придбала земельні ділянки з 3-4-5 рук, що були колись приватизовані у 2000-х роках, була поставлена в рамки кримінального переслідування з тими підозрами, що він незаконно придбав цю землю, – пояснював контекст історії під час прямого ефіру на своїй сторінці у Facebook Ігор Фріс. – І незаконність базувалась на проведених нещодавно експертизах й сказано, що ці землі знаходяться не в тій зоні, в якій була можлива приватизація. Дійсно, бізнес-спільноту це сколихнуло й таких кейсів, коли ми почали розбиратися, « вилізло » аж цілих 2 000, що перебувають на розгляді Верховного Суду України. Коли в людей, що є добросовісними набувачами, які купили щось законно, бо в момент посвідчення договору купівлі-продажу були перевірені всі арешти, заборони, відчуження, підстави набуття та відчуження, повноваження представників, за позовом прокуратури, органів дізнання, слідства це майно вилучається. І вилучається у особи, яка НЕ знала і НЕ могла знати, що це майно вибуло з власності держави чи комунальної, й заплатила за нього гроші ».
Дійсно, торік в розпал скандалу навколо Мазепи різні бізнесові організації називали його справу політичною та безпрецедентною, заявляли про незаконний тиск правоохоронних органів та вимагали захисту від керівництва держави. Зокрема, з відповідною заявою виходила Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України. Відповіддю на це стала зустріч представників уряду з підприємцями, засідання РНБО, рішення якого було затверджено Указом президента і передбачало певні законодавчі зміни для зменшення можливості тиску на легальний бізнес, мораторій на процесуальні дії, що могли б обмежити діяльність підприємства та створення Ради з підтримки підприємництва. Ще одним кроком для захисту бізнесу стала й розробка законопроєкту №12089.
Як наголошує у своїх дописах Ігор Фріс, критерій добросовісності (набувач не знав і не міг знати про те, яким чином – правомірно чи ні – отримав у власність майно його попередник) та норма щодо витребування майна у добросовісного набувача існували й до того. Це прописано у ст. 388 Цивільного кодексу України. А запропоновані зміни покликані захистити право власності загалом й такого добросовісного набувача зокрема. Строк для перегляду законності набуття права власності в рамках цивільного провадження обмежено 10 роками (у випадку якщо майно вибуло з власності держави з ознаками злочину, то йтиметься про кримінальні провадження і при цьому строків давності не існує, а добросовісність не діє).
