24 серпня Україна святкує День Незалежності. Святкування 30-ї річниці відзначили у Києві. На центральній площі пройшла урочиста частина – військовий парад та привітання президента України Володимира Зеленського. У столичній підземці о 9:30 тривають бої за останні місця у вагонах потяга – …
24 серпня Україна святкує День Незалежності. Святкування 30-ї річниці відзначили у Києві. На центральній площі пройшла урочиста частина – військовий парад та привітання президента України Володимира Зеленського. У столичній підземці о 9:30 тривають бої за останні місця у вагонах потяга – українці поспішають на парад. Станції метро « Хрещатик » та « Майдан Незалежності » закрили на вхід і вихід. У вишиванках та з вінками на голові повільно намагаються протиснутись до вулиці Хрещатик, де розпочинають урочистості до Дня Незалежності. Віддалений голос із колонок називає гостей свята – президентів держав, політиків, посадових осіб. Рух натовпу не припиняється – хто поспішає до сцени, а хто – тікає звідти. Відсвяткувати прийшли десятки тисяч людей. – Не протиснутись, краще б удома трансляцію дивилися, – жаліється жіночка з кавою у руках. Уздовж вулиці патрулюють правоохоронці, на перехрестях стоять швидкі та пожежні авто. На військових машинах, як мурахи, сидять діти. У руках тримають прапорці, волосся дівчаток прикрашають квіти жовтого та блакитного кольорів. Більшість українців прийшли на парад разом із членами родини. Найменших тримають на плечах. – Хоч ти побачиш усе, тримайся і не бійся, – каже сину низенька жінка у вінку зі стрічками. Малий вовтузиться у тата на голові. – Тут навіть падати не страшно – упадеш людям на голови, спіймають. Ближче до дороги, де крокуватимуть військові та стоїть залізний паркан, тиснява між людей сильнішає. Дихати дедалі важче, більшість стоять без захисних масок, а сонце пече у голови. – Що за нахабство – пролазити поміж людей, – обурено кричить чоловік грузинської зовнішності. Його попросили зняти рюкзак. – Треба було вам, як мені, прийти за дві години до початку, щоб зайняти краще місце. Це ваше свято, а не моє, варто було подумати. Пройти назад до метро так само складно, бо люди тікають з тисняви. Щоб побачити дійство – вилазять на дахи, бетонні споруди, кіоски з кавою, виступи на будинках, смітники та паркани.
