Довга історія української участі в самітах Північноатлантичного альянсу
У Вашингтоні 9–11 липня відбудеться саміт Північноатлантичного альянсу. В ньому візьме участь президент України Володимир Зеленський, але запрошення на вступ до НАТО він звідти не привезе. А якою взагалі були участь України і обговорення українського питання на ключових самітах НАТО? Подаємо коротку ретроспективу за понад чверть століття.
Україна вперше повноцінно взяла участь саме в Мадридському саміті 1997 року. Тоді президент Леонід Кучма підписав Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО – це фактично перший серйозний документ, який регулював відносини між Києвом та альянсом.
Також було створено Комісію Україна-НАТО, яка відтоді буде збиратися на наступних самітах Альянсу, а участь українських керівників стане традицією.
Саміт в Мадриді, на якому головував генсекретар Хав’єр Солана, також ухвалив рішення про запрошення Польщі, Чехії та Угорщини до НАТО. Словаччина, де тоді правив антизахідний прем’єр Владімір Мечіяр, і де напередодні саміту за участі його уряду було провалено референдум про членство в НАТО, запрошення не отримала.
Франція просувала також швидке членство Румунії та Словенії, але проти виступив тодішній президент США Біл Клінтон.
Вперше було проведено в рамках Вашингтонського саміту окремий саміт Україна-НАТО, в якому взяв участь президент Леонід Кучма.
Саміт також привітав нових членів – Польщу, Чехію та Угорщину. Було запроваджено «План дій щодо членства» (ПДЧ), як програму-«чистилище», яке мають проходити наступні кандидати на членство в НАТО.
Саміт наприкінці квітня збігся в часі з кампанією авіаударів проти колишньої Югославії за етнічні чистки в Косово.
Це був перший саміт НАТО, проведений у столиці країни, яка була членом Варшавського договору.
Було ухвалено рішення запросити до альянсу три Балтійські держави – Естонію, Латвію та Литву, а також Словаччину, Румунію, Болгарію та Словенію. Такої великої хвилі розширення ще не було в історії НАТО.
Президент Леонід Кучма брав участь у празькому саміті, але через скандал щодо нібито поставок українських систем ППО «Кольчуга» іракському режиму Саддама Гусейна, під час Ради північноатлантичного партнерства розсадку лідерів було зроблено не за англійським алфавітом, а за французьким. Лідери США (Джордж Буш) та Британії (Тоні Блер) не хотіли сидіти поруч із президентом Кучмою.
Було проведено також засідання Комісії Україна-НАТО, але через «підмочену репутацію лідера «касетним скандалом» в Україні, засідання Комісії відбулось на рівні глав МЗС – Україну представляв тодішній міністр Анатолій Зленко.
Впритул до самого саміту була інтрига – чи поїде тоді президент Леонід Кучма на саміт, адже його стосунки із західними партнерами не були найміцнішими.
Навіть думали, щоб Київ на засіданнях Комісії Україна-НАТО представляв прем’єр-міністр. Тоді главою уряду України був Віктор Янукович.
На цій Комісії, яка все ж була проведена на найвищому рівні за участі Леоніда Кучми (це був його останній саміт НАТО), тодішній польський президент Александр Квасневський сказав, що наступним президентом України буде колишній прем’єр-міністр. Кого він мав на увазі? Щоправда Україна восени сколихнеться від Помаранчевої революції, в результаті якої лідером стане експрем’єр Віктор Ющенко.
Саміт НАТО в Стамбулі також привітав лідерів новоприйнятих семи держав Центральної та Східної Європи, а також значно розширив місію в Афганістані.
Саміт вперше було проведено на території колишнього СРСР, яка стала територією НАТО.
Саміт дав добро на «інтенсифікований діалог» щодо членства України та Грузії. Було рішення щодо перспективи членства для Албанії, Хорватії та Македонії. Хорватія та Албанія стануть членами НАТО в 2009 році, а на Македонію чекатиме довге грецьке вето через назву країни.
Генсекретар НАТО Яап де Хооп Схеффер доповів про створення Сил швидкого реагування НАТО.
Головною інтригою саміту було питання: чи отримають Україна та Грузія План дій щодо членства (ПДЧ). Рішення не було до самого саміту.
ПДЧ Україна та Грузія не отримали через спротив тодішніх лідерів Німеччини та Франції – Анґели Меркель та Ніколя Саркозі.
