Російська мова стане остаточним непотребом в Україні: яке несподіване рішення готується

303
0
SHARE

Документ передбачає обмеження на застосування в приватних навчальних закладах офіційної мови держави, яку Верховна Рада визначила як країну-агресора або окупанта
У
Верховній Раді зареєстровано нову законодавчу ініціативу, яка стосується
мовного питання у сфері приватної середньої освіти. Група народних депутатів пропонує
законодавчо обмежити можливість викладання у приватних школах мовою країни, яку
український парламент офіційно визнав державою-агресором.
Відповідний
проєкт закону під номером 14361 вже опубліковано на офіційному порталі
Верховної Ради. Документ передбачає заборону використання державної або
офіційної мови країни-агресора чи окупанта як мови освітнього процесу в
приватних навчальних закладах.
Законодавча
ініціатива пропонує внести зміни до частини десятої статті 5 закону « Про повну
загальну середню освіту ». Наразі ця норма дозволяє приватним школам самостійно
обирати мову навчання. Автори законопроєкту пропонують встановити виняток, який
унеможливить використання мови держави-агресора в освітньому процесі.
У
пояснювальній записці зазначається, що запропоновані зміни покликані узгодити
мовну політику в системі освіти. Зокрема, ініціатива корелює з положеннями
закону « Про дошкільну освіту », ухваленого в червні 2024 року. Згідно з ним, з 1
січня 2025 року у приватних закладах дошкільної освіти вже заборонено
використовувати мову країни-агресора.
Таким
чином, новий законопроєкт має на меті забезпечити єдиний підхід до мовних
стандартів на всіх освітніх рівнях — від дитячих садків до шкіл. У разі
ухвалення документ набуде чинності наступного дня після його офіційного
оприлюднення.
Серед
авторів ініціативи — народні депутати Наталія Піпа (фракція « Голос »), Ігор Гузь
(депутатська група « За майбутнє ») та Володимир В’ятрович (« Європейська
солідарність »).
Як
вже писали
« Коментарі », міжнародні партнери України обговорюють сценарій
можливого розміщення миротворчих сил на українській території. Втім, така місія
може стати реальною лише після досягнення та підписання мирної домовленості з
Росією. Основне завдання іноземного контингенту — нагляд за виконанням умов
угоди обома сторонами. Водночас цей процес має низку важливих особливостей, на
які звертає увагу політолог, очільник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.