Македонці на референдумі вирішують питання перейменування країни, щоб відкрити шлях до вступу в НАТО. Проте в Македонії є інтереси США і Росії, що ускладнює питання.
Сьогодні, 30 вересня, в Македонії відбувається загальнонаціональний референдум про перейменування країни та інтеграцію в ЄС і НАТО. Громадяни балканської країни повинні будуть відповісти на питання про те, чи підтримують вступ до ЄС і НАТО в обмін на згоду прийняти умови угоди з Грецією про перейменування Колишньої Югославської Республіки Македонія на Республіку Північна Македонія. Згідно з цією угодою, Греція припинить блокувати вступ Македонії до ЄС і НАТО, якщо вона змінить назву. Москва використовує розбіжності серед македонських політиків з приводу перейменування Македонії, щоб вплинути на зростання популярності в балканській країні політичних сил, орієнтованих на зближення з Росією. Вашингтон зацікавлений у вступі балканської країни до НАТО, щоб поставити хрест на проекті газопроводу «Турецький потік».
Греко-македонська суперечка полягає в тому, що назву «Македонія» мають колишня югославська республіка і прикордонна грецька провінція, де компактно проживає слов’янська меншина. Греки побоюються сепаратистських тенденцій серед місцевого населення, а також звинувачують Скоп’є в спробі привласнити історичну спадщину Еллади. Республіка і провінція названі на честь античного царя Олександра Македонського, який створив найбільше державне утворення, кордони якого простягалися від сучасної Греції до Південної Азії. Довгий час Скоп’є не бажало йти на повідку в Афін. Однак спроби македонців протягом 27 років вступити до НАТО і ЄС, не змінюючи назви своєї країни, не увінчалися успіхом.
Крига скресла, після того як за підсумками парламентських виборів у 2016 р. до влади прийшла коаліція партії «Соціал-демократичний союз» Зорана Заєва і політичної сили албанської меншини «Демократичний союз за інтеграцію» Алі Ахметі. У липні 2018 р. 67 із 120 депутатів македонського парламенту проголосували за проведення референдуму. Проте опозиційна партія «Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія за македонську національну єдність» (ВМРО-ДПМНЄ) колишнього прем’єр-міністра Ніколи Груєвськи виступає проти перейменування своєї країни. На 73-й сесії Генасамблеї ООН президент Македонії Джорге Іванов з партії ВМРО-ДПМНЄ закликав своїх громадян бойкотувати референдум, розкритикував США і ЄС за те, що вони підтримали його проведення, і назвав перейменування країни порушенням її суверенітету. Під час промови Іванова македонська делегація залишила зал засідань Генасамблеї ООН на знак протесту.
Важко судити, чий голос переважить на референдумі. У двомільйонній Македонії існує розкол щодо перейменування країни. Соціологія малює суперечливу картину. Згідно з липневим соцопитуванням Міжнародного республіканського інституту, 57% македонських респондентів (1100 осіб) повністю підтримують вступ своєї країни до НАТО і ЄС під назвою «Республіка Північна Македонія». За даними іншого опитування Македонського центру міжнародного співробітництва, 41,5% македонців підтримують умови угоди з Грецією, тим часом як 35,1% – ні. Найбільше підтримують ідею перейменування Македонії місцеві албанці, тим часом як 45,5% слов’янського населення виступають проти цієї ідеї. У 2016 р. на парламентських виборах 51% македонців проголосували за партію ВМРО-ДПМНЄ, яка проти поступок Греції. Результат референдуму не передбачуваний.
Вступ Македонії до НАТО і ЄС не співпадає з інтересами Росії. У Москви є свої плани на балканську країну. Російська компанія «Газпром» планує прокласти через територію балканської держави сухопутну ділянку газопроводу «Турецький потік».
