Україна: уроки другого туру президентських виборів

262
0
ПОДЕЛИТЬСЯ

Шоумен перемагає політика
Віталій Портников: Завершився другий тур виборів президента України: феноменальний результат переможця, прощання з переможеним. Це абсолютно нова картина української політичної та суспільного життя, яка, втім, не може вважатися не прогнозованою.
У студії в ефірі Російської служби Радіо Свобода – політтехнолог Сергій Гайдай і соціолог Ірина Бекешкіна, керівник Фонду імені Ілька Кучеріва. Перед розмовою – сюжет про те, що ж сталося.
41-річний Володимир Зеленський на президентських виборах отримав рекордний в українській історії результат: понад 70% голосів, – а його суперник, 53-річний Петро Порошенко, набрав майже втричі менше. Порошенко виграв вибори лише у Львівській області, в інших областях попереду опинився Зеленський.
У ніч виборів Порошенко заявив, виступаючи в своєму штабі, що він, хоча і залишає президентську посаду, залишиться в політиці і готовий стати лідером сильної опозиції, яка буде відстоювати, в тому числі, і закріплений у Конституції країни зовнішньополітичний курс на членство в НАТО і ЄС. Програш Порошенка експерти пояснюють втратою довіри громадян до українських політиків і бажанням бачити у владі нові обличчя.
Зеленський іще під час дебатів перед другим туром виборів на футбольному стадіоні назвав себе «вироком для Порошенка». На брифінгу в ніч виборів, говорячи про відносини з Росією, Зеленський заявив, що своїм першим поточним завданням він вважає необхідність домогтися повернення додому українських в’язнів, включаючи затриманих у Керченській протоці моряків. У Москві розраховують на швидке потепління відносин із Києвом, хоча Зеленський обіцяє продовжувати прозахідний курс України.
Як вважають експерти, першим викликом для нового голови держави стануть відносини з Верховною Радою і урядом України, які продовжать працювати до майбутніх парламентських виборів у жовтні. Імовірність розпуску Верховної Ради і дострокового її переобрання (а цього хотіли б Зеленський і його команда) зараз вкрай мала. Спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що немає ні політичних, ні юридичних підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради. Інавгурація Зеленського повинна відбутися до 3 червня, а до 1 травня Центральна виборча комісія України зобов’язана підвести офіційні підсумки виборів.
– Соціологія на цих виборах виявилася на професійній висоті. І соціологічні опитування, і екзит-поли так ясно все показували, що можна було взагалі не брати участі у виборах і не ходити на них навіть кандидатам на посаду президента. Як це вийшло?
Ірина Бекешкіна: Коли показували ці результати, в чому тільки не звинувачували соціологів… Ці вибори дійсно були драматичними, багато в чому непередбачуваними. Я ще минулого року казала, що ці вибори дуже непрогнозовані, маючи на увазі, що принаймні один фіналіст нам відомий, бо весь минулий рік впевнено лідирувала Юлія Тимошенко, а хто буде з нею, було незрозуміло: на одному рівні були четверо, іноді п’ятеро кандидатів. Потім ситуація кілька разів дуже різко змінювалася. Наприкінці грудня у зв’язку з томосом і деякими іншими обставинами на друге місце досить впевнено вийшов Порошенко, а відразу після Нового року різко пішов угору Зеленський. Це заміряли всі соціологи, але багато цьому не вірили. Юлія Володимирівна, будучи на позиції лідера, казала, що соціологи працюють чудово, а втративши цю роль, стала казати, що всі вони куплені адміністрацією, потім – не адміністрацією: загалом, усе не так.
– Як узагалі можливі такі різкі коливання симпатій і антипатій?
Сергій Гайдай: Скажу банальність: світ дуже змінюється, він змінюється інформаційно. У фізиці рідини є таке поняття: ламінарний потік, густий потік олії. Ще пару років тому процеси нагадували такий ламінарний потік: ти його заміряв, і картинка якщо змінювалася, то дуже повільно, очевидно і прогнозовано. Зараз ми живемо в турбулентному потоці, який змінюється принципово по-іншому, в ньому величезна кількість флуктуацій.
На світ впливає безліч речей, і особливо це помітно в Україні. Хто знав, що буде не Вакарчук, а Зеленський? Очікували Вакарчука. Сьогодні фраза, подія, жест, вчинок вартують дуже дорого, тому що вони очевидні, їх дуже швидко розбирають. У політтехнологів у нашій компанії існував такий термін: «швидкість досягнення сигналу» – з моменту події до її усвідомлення повинне було пройти два тижні. Сьогодні ця швидкість значна. Дебати, шоу на стадіоні, яке називали дебатами, звичайно, вплинули дуже ґрунтовно. Людям вистачило одного вечора, щоб ухвалити рішення. Це теж додало підтримки Зеленському: зрозуміло, що це не вплинуло на загальний результат, але якийсь відсоток туди додався.
– Тому що на цих дебатах було два світи.
Сергій Гайдай: Найімовірніше, це зробив сам Петро Порошенко, тому що стратегія була така: друзі мої, це не боєць, я легко його зітру, йому нема чого мені сказати. І раптом виявилося: є що сказати, він тримає удар, навіть ще й нападає.

Continue reading...