Росія атакує енергетичну інфраструктуру України, будинки мирних жителів залишаються відключеними від електрики, а також системи тепло- та водопостачання. Така тактика відома з часів Другої світової ві
Росія атакує енергетичну інфраструктуру України, будинки мирних жителів залишаються відключеними від електрики, а також системи тепло- та водопостачання. Така тактика відома з часів Другої світової війни.
Москва почала цілеспрямовано завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі України 9 жовтня після вибуху на Кримському мосту, який з’єднує з Росією анексований нею український півострів.
Спочатку РФ заявляла, що атаки на українську енергетичну інфраструктуру — «відплата» за вибух. Москва продовжувала виправдовувати удари з воєнної точки зору, заперечуючи, що вони спрямовані проти цивільного населення. Тим часом Кремль говорив і про те, що Київ може «припинити страждання населення», якщо виконає вимоги Росії щодо припинення війни. Унаслідок російських атак мільйони українців залишилися без світла, води та тепла в період, коли температура опускається нижче нуля.
За словами Андраша Раца, експерта з російської політики безпеки Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP), бомбардування високовольтної мережі України, трансформаторів і ліній електропередач, які з’єднують країну з електромережею Європейського Союзу і які РФ продовжує атакувати, імовірно, планувалися «протягом декількох місяців, якщо не років».
Це дає привід припустити, що кампанію знищення української енергетичної інфраструктури та її терміни було розроблено з конкретною метою. На думку Раца, ця мета полягає в тому, щоб «заподіяти такий рівень страждань цивільному населенню, який змусив би український уряд піти на переговори».
«Пропорційність заподіяної шкоди та досягнутих цілей при атаці»
Російські удари по цивільній інфраструктурі мають тяжкі наслідки для українців. З іншого боку, ця тактика суперечить так званому принципу jus in bello, який регламентує методи ведення війни. Він ґрунтується на двох факторах: відмінності «між цивільними особами та військовими» і дотриманні пропорційності, тобто принципу, за яким «завдана шкода не повинна бути невідповідною ймовірній користі», вказує Чарльз Маєр з Гарвардського університету.
