Попри те, що народні депутати сказали своє слово, обговорення закону щодо добросовісних набувачів не вщухає
Попри те, що народні депутати сказали своє слово, обговорення закону щодо добросовісних набувачів не вщухає
У відповідь на ухвалення Верховною Радою України закону, спрямованого на посилення прав добросовісного набувача, активісти зареєстрували петицію з із закликом до президента ветувати спірний документ та активно виступають проти його запровадження у публічному просторі. Основна причина – побоювання, що законодавчі зміни дозволять легалізувати оборудки з комунальної та державною землею. Натомість автори нормативно-правового акту запевняють: він захистить лише тих, хто діяв в межах закону, а з рештою власників розбиратимуться правоохоронці.
«Телеграф» з’ясовував, чому навколо запропонованих змін ламаються списи і які загрози несе закон.Появою законодавча ініціатива завдячує «Мазепагейту»
На минулому тижні ВР України розглянула у другому читанні та підтримала 273 голосами Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (реєстраційний номер 12089). Ідея його розробки, за словами одного з авторів – народного депутата від «Слуги народу» та заслуженого юриста України Ігоря Фріса, виникла після так званого «Мазепагейта» (відсилка до Уотергейтського скандалу, коли агенти ЦРУ та представники американського президента Ніксона попалися на встановленні прослушки в офісі Демократичної партії в готелі «Уотергейт, відтоді друга частина назви готелю «гейт» – стала суфіксом для позначення інших скандалів – Авт.). Йдеться про власника інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепу, якого запідозрили у створенні злочинної організації та незаконному заволодінні землями водного фонду (загалом 7 га), на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС.
«Людина, яка придбала земельні ділянки з 3-4-5 рук, що були колись приватизовані у 2000-х роках, була поставлена в рамки кримінального переслідування з тими підозрами, що він незаконно придбав цю землю, – пояснював контекст історії під час прямого ефіру на своїй сторінці у Facebook Ігор Фріс. – І незаконність базувалась на проведених нещодавно експертизах й сказано, що ці землі знаходяться не в тій зоні, в якій була можлива приватизація. Дійсно, бізнес-спільноту це сколихнуло й таких кейсів, коли ми почали розбиратися, «вилізло» аж цілих 2 000, що перебувають на розгляді Верховного Суду України. Коли в людей, що є добросовісними набувачами, які купили щось законно, бо в момент посвідчення договору купівлі-продажу були перевірені всі арешти, заборони, відчуження, підстави набуття та відчуження, повноваження представників, за позовом прокуратури, органів дізнання, слідства це майно вилучається. І вилучається у особи, яка НЕ знала і НЕ могла знати, що це майно вибуло з власності держави чи комунальної, й заплатила за нього гроші».
Дійсно, торік в розпал скандалу навколо Мазепи різні бізнесові організації називали його справу політичною та безпрецедентною, заявляли про незаконний тиск правоохоронних органів та вимагали захисту від керівництва держави. Зокрема, з відповідною заявою виходила Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України. Відповіддю на це стала зустріч представників уряду з підприємцями, засідання РНБО, рішення якого було затверджено Указом президента і передбачало певні законодавчі зміни для зменшення можливості тиску на легальний бізнес, мораторій на процесуальні дії, що могли б обмежити діяльність підприємства та створення Ради з підтримки підприємництва. Ще одним кроком для захисту бізнесу стала й розробка законопроєкту №12089.
Як наголошує у своїх дописах Ігор Фріс, критерій добросовісності (набувач не знав і не міг знати про те, яким чином – правомірно чи ні – отримав у власність майно його попередник) та норма щодо витребування майна у добросовісного набувача існували й до того. Це прописано у ст. 388 Цивільного кодексу України. А запропоновані зміни покликані захистити право власності загалом й такого добросовісного набувача зокрема. Строк для перегляду законності набуття права власності в рамках цивільного провадження обмежено 10 роками (у випадку якщо майно вибуло з власності держави з ознаками злочину, то йтиметься про кримінальні провадження і при цьому строків давності не існує, а добросовісність не діє).
