Папа Римський Франциск Хорхе Бергольйо родом з Аргентини — що відомо про Папу, хвороба, скандали, позиція щодо ЛГБТ, реформи у Ватикані. Що казав про війну України проти Росії — 24 Канал
Хорхе Маріо Бергольйо пройшов довгий життєвий шлях, перш ніж переконався в тому, що його покликання – служіння Богу. Велику біографію 266-го Папи Римського розповідає 24 Канал.Захоплення футболом, хунта в Аргентині: біографія Папи Франциска
Він народився 17 грудня 1936 року у Буенос-Айресі й був найстаршим з 5 дітей Регіни Марії Сіворі та Маріо Бергольйо. Виходець з родини італійських емігрантів з Генуї, які осіли в Аргентині, куди прибули лише за 8 років до народження первістка.
Хорхе Маріо Бергольйо разом із батьком та дідусем у Буенос-Айресі, 1937 рік / фото Newyorker з архіву родини Бергольйо
Як і будь-який аргентинець, Хорхе захоплювався футболом (а ще танго) – любов до клубу «Сан-Лоренсо» він пронесе через все життя. Цікавий факт – майбутній Папа Римський навчався в одній школі із легендарним футболістом Альфредо ді Стефано, славетним форвардом мадридського “Реала” та одним із трьох найкращих форвардів 20 століття (якщо не рахувати Блохіна).
З огляду на любов Хорхе Бергольо до футболу, цінність обітниці Пресвятій Діві Кармен з відмовою від перегляду телевізора, який він дав ще 1990-го року, суттєво зростає, адже церковник заради віри відмовився від свого великого захоплення. Через це, до речі, культова сцена з фільму Фернанду Мейрелліша «Два Папи», де персонаж Джонатана Прайса, який грає Бергольо разом із героєм Ентоні Гопкінса, який грає Бенедикта 16, дивляться фінальний матч ЧМ-2014 між Аргентиною та Німеччиною, є художнім перебільшенням. Насправді результати матчів Папа дізнається від своїх охоронців – швейцарських гвардійців чи з улюбленої газети La Repubblica.
Син залізничного робітника і хімік-технолог за освітою, Хорхе Бергольо встиг попрацювати викидайлом у розважальному закладі у Кордові, а також лаборантом і прибиральником, аж у 1955 не вирішив вступити до духовної семінарії на Віллі Девото. У цей час він також зустрічався з дівчиною, але змушений був відмовитись від стосунків заради служіння богу. 11 березня 1958 року молодий семінарист вступив до католицького ордену єзуїтів і став ченцем.
Бергольйо з матір’ю та батьком у 1958 році / Фото Newyorker з архіву родини Бергольйо
Пройшовши період послушництва в Чилі й здобувши ступінь ліцензіата з філософії, Бергольйо зайнявся викладацькою діяльністю в семінарії Святого Йосипа (на аргентинський манер – коледж Сан-Джузеппе), ректором якої він стане на початку 1980-х.
13 грудня 1969 року його висвятили на священика. На той час Хорхе Бергольо були лише 33 роки. Керівництво єзуїтського ордену, вражене діяльністю священнослужителя, досить скоро – у 1973-му році підвищило його до провінціала Аргентини.
Для контексту! Для латиноамериканської країни це були важкі часи – у 1976 році до влади в країні прийшла воєнна хунта, яка розпочала репресії проти власного народу. Особливу ненависть хунти викликала опозиція, серед них були й священники, які традиційно користуються великим авторитетом і повагою в країні. Боролася зі своїми критиками нова влада в жахливий спосіб – людей викрадали, катували та били, а потім накачували наркотиками та алкоголем та викидали у відкрите море.
Така страшна доля чекала на священників-єзуїтів Орландо Йоріо і Франсіско Халікса. Їх викрали військові та за 5 діб їх напівоголені тіла прибило до берега. Вже після повалення хунти Бергольйо, як очільника аргентинських єзуїтів, звинуватили в бездіяльності, що призвела до смерті двох ченців його ордену. Це не було так, адже під час диктатури Бергольйо можливості церковника була невеликі, але він робив, що міг, зокрема, майже повторюючи подвиг митрополита Андрея Шептицького, організував таємну мережу, що допомагала опозиціонерам тікати від хунти до Бразилії. Згодом Бергольйо виступав як свідок на процесах про злочини військових.
Хорхе Бергольйо полюбляв їздити громадським транспортом / Фото AP
На початку 2000-х Орасіо Вербіцкі видав книгу, в якій повторив ці звинувачення. Вони стали підставою для тривалого розслідування про співпрацю з диктатурою, яке ледь не завадила вже тоді кардиналу Бергольйо стати Папою. Останні звинувачення проти церковника були зняті лише незадовго до Конклаву 2013 року.
1986 року пан Бергольо здобув ступінь доктора богослов’я у Німеччині, а після повернення до Аргентини став духовним директором Кордовської архієпископії.
Стрімке піднесення продовжилося в 1990-ті роки минулого століття, коли кардинал Антоніо Кварассіно висвятив Бергольйо на єпископа. Єзуїт був спершу коад’ютором, а після смерті покровителя – архієпископом Буенос-Айреса та ординаром католиків в Аргентині. Далі було призначення в кардинали та отримання кількох адміністративних постів вже у Ватикані.Унікальний Папа: цікаві факти
Стати Папою Римським аргентинець міг ще у 2005 році після смерті Івана Павла II. Але тоді Конклав не ризикнув обрати першого за понад тисячу років не європейця (а, може, зважав на судову справу проти аргентинського кардинала, яка випадкова стартувала саме навесні того року) та довірив найвищу церковну посаду німецькому кардиналу Йозефу Ратцінгеру, який очолив католицьку церкву як Бенедикт XVI.
Можливо, тоді це рішення здавалося єдино вірним, але 8 років по тому Бенедикт XVI склав із себе обов’язки з офіційним формулюванням – за станом здоров’я, чим викликав величезний скандал і завдав католицтву великого репутаційного удару, адже посади Раба рабів божих не зрікаються.
Папа Франциск і Папа Бенедикт 16 / фото Vatican Media
Ватикан постав перед необхідністю виправляти ситуацію й лише з п’ятої спроби вибір Конклаву пав на кардинала Бергольйо. Той взяв собі ім’я Франциска на честь святого Франциска Ассізького, відомого своїми простотою та смиренням. Показово, що він став першим номером, адже раніше жоден з його 265 попередників такого імені не обирав.
Франциск Перший став 266-м за ліком і першим Папою із Західної півкулі, а також першим главою Ватикану з Ордену єзуїтів.
