Про це пише Ігор Жданов, керівник проекту Інформаційна оборона Фонду «Відкрита політика», на сайті Інтерфакс. Наводимо матеріал без коментарів та ремарок
Думка винесена в заголовок аж ніяк не перебільшення. Калінінградська область виявилась вкрай вразливою територією саме в плані поставки енергоносіїв. Її ізольованість відіграє ключову роль в цьому питанні. Росія просто нездатна гарантувати постачання газу і електроенергії у свою віддалену провінцію. Інтриги додає те, що ця російська територія досі жодного разу не ставала ціллю українських Сил оборони.
Попри те, що Україна має достатньо засобів для ефективного ураження цілей в області. Цілком можливо, що така тиша – тимчасове явище.
Справа в тому, що Литовська Республіка більше не обтяжена міждержавними угодами з Росією в енергетичній сфері. 8 лютого 2025 року країна вийшла зі спільної енергосистеми, яка об’єднувала електромережі Білорусі, Росії, Естонії, Латвії і Литви (БРЕЛЛ). Після цього Калінінградська область за фактом стала ізольованою від постачання електрики. Калінінградська ТЕЦ-2 недостатньо потужна і зазвичай виступає в якості балансуючого джерела. Будівництво Балтійської АЕС, яке з помпою анонсували ще в 2010, було тихо заморожене вже у 2014.
Все це призводить до абсолютної енергетичної залежності регіону. А отже, до критичної вразливості.
Звичний важіль впливу Росії на сусідні держави у вигляді постачання викопного палива також більше не працює. Цього року завершується дія десятирічного договору з російським «Газпромом» про транзит природного газу в Калінінградську область газогоном Мінськ–Вільнюс–Каунас–Калінінград.
Сама Литва відмовилась від споживання російського газу ще у квітні 2022, підтримавши загальноєвропейську позицію через початок війни проти України. Відтоді забезпечує себе скрапленим газом, який постачається через СПГ-термінал у Клайпеді.
