Україна стримує Росію ціною життя. Настав час, коли союзники мають дати більше, ніж підтримку. Вступ до НАТО потрібен не після перемоги, а для неї
Повномасштабна війна Росії проти України триває вже четвертий рік, але попри втому та численні втрати, Україна не відступає. На міжнародній арені тривають не менш важливі битви — за підтримку, озброєння та право на своє майбутнє в НАТО. Зараз — не час напіврішень. А членство в Альянсі — це не символіка, а життєво необхідна гарантія безпеки.
Які саме це перспективи та яка вірогідність Україн вступу до НАТО, журналісти Новини.LIVE в ексклюзивному інтерв’ю запитали в ексміністра закордонних справ України Вадима Пристайка.Європейська допомога
Частина європейських країн, за словами ексміністра, нині опинилася перед дилемою: або поділитися критично важливими оборонними системами з Україною, або берегти їх для себе «про всяк випадок». Такий підхід лише підсилює Росію. Україна, яка воює вже четвертий рік, довела свою ефективність у стримуванні великої армії.
«Уряди починають думати: якщо дійсно руські прийдуть, може, їм треба мати озброєння, яке ми з вами тут чекаємо. Тому я б використовував наратив: «Ви вже так багато зробили, ви інвестували в людей, які реально можуть зупинити найбільшу армію світу. Тож не кидайте справу, не доведену до кінця», — зазначає ексміністр закордонних справ України Вадим Пристайко.
Одна з головних помилок минулих десятиліть — українське політичне балансування між Росією та Заходом. Цей підхід, за словами Пристайка, зробив Україну вразливою і позбавленою союзників. Росія сприйняла нейтральність як слабкість, а Захід — як відсутність амбіцій. Сьогодні, після масштабного вторгнення, вже ніхто не має ілюзій щодо реальності. І в цьому сенсі вибір НАТО — це не лише питання безпеки, а й цивілізаційного самовизначення.
«Ніхто не хоче жити на мосту.
