Успіння — це не про смерть, а про надію. Про віру в те, що навіть після втрат є світло. І про те, що ми не самі = ні на землі, ні в небі
15 серпня — не просто літній день. Це одне з найглибших і найтаємничіших свят у християнській традиції — Успіння Пресвятої Богородиці.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
І хоча в церковному календарі його відзначають давно, у 2025 році все трохи інакше: через перехід ПЦУ та УГКЦ на новий стиль (новоюліанський календар) святкування припадає саме на цю дату. То що ж такого особливого в Успінні, чому його так шанують, і які прикмети досі лякають бабусь у селах? Розбираємось.Містика та історія свята
Це свято має подвійний сенс: з одного боку — сум, бо йдеться про відхід Діви Марії у вічність. Але з іншого — глибока надія, бо віруючі переконані: смерть — не кінець, а початок.
За переказами, саме в день Успіння апостоли якимось дивом зібралися біля ложа Богородиці, хоча були розкидані по всьому світу. У момент її смерті з’явився сам Христос із янголами, і душа Марії “заснула” — без болю, тихо, як у світлому сні.
Тіло Діви поховали в Гефсиманії — у тій самій печері, де спочивали її батьки та праведний Йосиф.
