Путін об’єктивно не зацікавлений в досягненнях Зеленського — тому що успіх в очах росіян буде означати перемогу позасистемності над системністю
За кілька тижнів до перемоги шоумена Володимира Зеленського на президентських виборах в нашій країні я писав, що його перемога стане серйозним викликом для Володимира Путіна — незалежно від того, наскільки ангажованою в цій перемозі є Москва і що думає про це сам Зеленський. Перемога кандидата, який виглядає як несистемний, над представником традиційної політичної еліти — удар по всій пострадянській системі, в якій одні політики змінювали інших навіть після перемог повстань і революцій. Для нас може виглядати дивним, коли Зеленський після перемоги на виборах звертається до жителів колишніх радянських республік зі словами «все є можливим!». Дивним тому, що в Україні — на відміну від Росії чи Білорусі — змінюваність влади підтримується з 1991 року.
Але для Путіна нічого дивного в цьому немає просто тому, що він прекрасно розуміє, що хотів сказати Зеленський. Він розуміє, що переможець президентських виборів в Україні мав на увазі не змінюваність влади, а перемогу кандидата, який не асоціюється з політичною елітою країни. Кандидата, який є набагато зрозумілішим не тільки для «маленького українця», а й для «маленького росіянина».
