Сировинна колонія. Як візит Сі Цзіньпіна до Москви закріпив залежність Росії від Китаю

116
0
ПОДЕЛИТЬСЯ

Після того, як Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, в Україн.
Про те, навіщо китайському лідеру Сі Цзіньпіну потрібен був візит до Москви і що за його підсумками не зміг отримати Путін – у колонці політичного оглядача РБК-Україна Мілана Леліча.
Після того, як Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, в Україні задались питанням: а чи не скасує тепер свій запланований візит до Москви китайський лідер Сі Цзіньпін.
Звичайно, ні про яке скасування візиту й мови не могло бути. Якби Сі не приїхав під будь-яким пристойним приводом, це поставило б під удар усю багаторічну геополітичну стратегію Китаю: не йти «на поводу у Заходу», а просувати власний глобальний порядок денний, в основі якого – наростаюче протистояння зі США.
Візит до Кремля був потрібний Сі саме з цією метою. І потиснути руку людині, яку цивілізований світ вважає міжнародним злочинцем – лише додає очок китайському «суверенітету».
Росія цікава Китаю у кількох аспектах, головний серед них – економіка. Минулого року товарообіг двох країн зріс на 30%, але при цьому асиметрично: китайський експорт до РФ – на 13%, імпорт із Росії – на 43%. Головний компонент російського експорту до Китаю – звісно, енергоносії. У разі санкцій КНР стає Росії ключовим ринком збуту вуглеводнів.
Для самого Китаю, який сподівається досягти успіху в довгостроковому протистоянні зі США, стабільне джерело енергії також необхідне. При цьому Пекін, на відміну від Москви, може дозволити собі нікуди не поспішати, щоб не потрапити в енергетичну залежність від РФ і досягти низької ціни за контрактами. Якщо у «Газпрому» на тлі європейських санкцій склалася важка ситуація з експортом і йому терміново потрібні нові покупці, то Китай може маневрувати, паралельно розглядаючи альтернативні варіанти на кшталт постачання газу з Туркменії.
Під час візиту Сі це яскраво виявилося у питанні будівництва нового газопроводу «Сила Сибіру-2», яким Росія буде готова постачати додаткові 50 млрд кубів газу щорічно. Якщо Путін запевняв, що «всі основні параметри» нового газопроводу вже майже узгоджені, то китайська сторона була набагато акуратнішою, зводячи все до «продовження консультацій».
В умовах відходу з російського ринку багатьох західних брендів, місце, що звільнилося, відразу ж почали займати китайські.

Continue reading...