В одній з них навіть немає слів
В одній з них навіть немає слів
Радянська влада, як зараз її наступниця, Росія, боялася та ненавиділа все українське. Це стосувалося навіть музики — деякі українські твори були в СРСР під суворою забороною.
Про те, які українські композиції настільки лякали радянську владу, що опинилися в «чорному списку», розповіло «Суспільне Культура». Йдеться про три твори.»Запорозький марш»
Музичний твір приписують сліпому бандуристу Євгену Адамцевичу, проте насправді це автентичний козацький марш, створений у XVII столітті. Тому бандурист завжди сердився, коли його називали батьком «Запорозького маршу».
Хоча в ньому навіть немає слів, які могли б бути ідеологічно чужими СРСР, «Запорозький марш» було заборонили як такий, що не викликає радянських патріотичних почуттів.
Кобзарі передавали цю мелодію з покоління в покоління, саме так вона дійшла до Адамцевича – одного з небагатьох, хто вижив під час знищення кобзарства у 1930-х. У 1969 році він виконав «Запорозький марш» у Київській опері.
Партитуру легендарного твору створив Віктор Гуцал, керівник Оркестру народних інструментів України, який особисто бачив виступ Адамцевича. За словами Гуцала, марш мав надзвичайну надихаючу силу.
До 1974 року марш тріумфально звучав на всіх концертах оркестру, включно з виступом у московському Большому театрі. Проте після того, як партійні функціонери помітили особливе піднесення публіки, твір заборонили, запис знищили, а Гуцала змусили покинути посаду.
