Щороку 21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. З чого почався Майдан у 2013 році, як українці захищали європейські цінності та хронологія подій Революції Гідності – читайте в ексклюзивному матеріалі Фактів ICTV
21 листопада 2013 року у центрі Києва на майдані Незалежності зібралося кілька сотень українців, щоб висловити незгоду з рішенням уряду та президента Віктора Януковича, яке перекреслювало наше європейське майбутнє.
Ще тоді українці показали усьому світові, що готові захищати європейські цінності та свободи.
Сьогодні є Україна відзначає перший ювілей Революції Гідності – 10 років. День Гідності та Свободи започатковано згідно з указом президента України N o872/2014 від 13.11.2014 року.
Факти ICTV пригадують хронологію подій та розповідають, як революції, зокрема Євромайдан, стали індикаторами змін у суспільстві.
Найголовнішою причиною виходу людей на майдан Незалежності було небажання Януковича та уряду підписувати Угоду про асоціацію України з Європейським Союзом. Проте невдоволення людей посилили і такі чинники:
зростання впливу олігархів на політичні процеси в Україні;
повернення нашої держави майже під вплив Росії;
відновлення президентсько-парламентської республіки, що призвело до фактичної узурпації влади Януковичем;
ухвалення Верховною Радою так званого закону Ківалова – Колесніченка, який розширив використання регіональних мов, зокрема російської;
зростання корупції, занепад економіки, зменшення золотовалютних резервів;
Україна в міжнародному рейтингу прав та свобод опустилася до категорії частково вільної країни;
підписання так званих Харківських угод, які подовжували перебування Чорноморського флоту РФ в Севастополі на 25 років.
21 листопада 2013. Все почалося із публікації в Facebook журналіста Мустафи Найєма, який закликав киян вийти на майдан. Причиною заклику було зупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Він закликав людей брати парасольки, каву та друзів. Тобто акція мала бути цілковито мирною.
Згодом журналіст повідомив, що людей зібралося понад 500 і вони продовжували приходити.
24 листопада на майдані Незалежності відбулося перше Народне віче. Люди вимагали відставки уряду Миколи Азарова та ухвалення євроінтеграційних законів.
29 листопада на саміті Східного партнерства ЄС стало відомо, що Угоду про асоціацію з Євросоюзом не підпишуть.
30 листопада вночі підрозділи міліції влаштували силовий розгін студентів. За офіційними даними, постраждало щонайменше 37 мітингарів, ще 35 затримали. Наступного дня сотні тисяч небайдужих українців вийшли підтримати активістів і вимагали покарання винних у кривавому розгоні.
1 грудня відбулися сутички з міліцією біля Адміністрації президента. Тоді травми отримали понад 150 людей, серед яких багато журналістів.
8 грудня на Народне віче зібралося вже понад 1 млн українців. В урядовому кварталі повалили пам’ятник Леніну.
11 грудня вночі бійці підрозділу Беркут та внутрішні війська намагалися силою розігнати мітингувальників – оточили людей з боку Будинку профспілок і вул. Інститутської. Вперше з часів татаро-монгольської навали Михайлівський Золотоверхий монастир впродовж кількох годин бив у дзвони — люди йшли на той дзвін.
13 грудня Віктор Янукович зустрівся з лідерами опозиції, а після оголосив про введення мораторію на силові дії.
Новий 2014 рік на майдані зустріло кілька сотень тисяч українців. Люди співали гімн.
16 січня Верховна Рада ухвалила ганебний пакет законів, які в народі назвали диктаторськими. Голосування відбувалося з порушенням регламенту – просто підняттям руки. Ці так звані закони передбачали розширення можливостей для покарання протестувальників.
19 січня люди зібралися на майдані Незалежності, щоб висловити обурення через диктаторські закони. Частина протестувальників пішли до Верховної Ради, проте дорогу їм перекрили беркутівці. Люди спробували прорвати кордон, підпалили міліційний автобус, жбурляли в силовиків бруківку та коктейлі Молотова. У відповідь Беркут застосував гумові кулі, водомети, шумові гранати.
